Міжнародні відносини Казахстану засновані насамперед на економічній та політичній безпеці. Казахстан проводить «багатовекторну» зовнішню політику конструктивних і продуктивних відносин з усіма державами, особливо в трикутнику між Китаєм, Росією та США, а також із провідними країнами Близького Сходу та державами Європейського Союзу. Казахстан закликає до «внутрішньорегіональної інтеграції в Центральній Азії» та міжнародної інтеграції регіону.

За часів Назарбаєва держава намагалася балансувати між Росією та Сполученими Штатами, поставляючи нафту і природний газ своєму північному сусідові за штучно заниженими цінами та одночасно допомагаючи США у війні з тероризмом. Казахстан — член ООН, Організації з безпеки та співробітництва в Європі (в якій він головував у 2010 році), Ради північноатлантичного співробітництва, Організації договору про колективну безпеку, Співдружності Незалежних Держав, Шанхайської організації співробітництва та програми НАТО Партнерство заради миру. Казахстан погодився на створення митного союзу з Росією та Білоруссю, перетвореного на Євразійське економічне співтовариство, а в 2015 році — на Євразійський економічний союз. Президент Назарбаєв у зовнішній політиці Казахстану надавав перевагу економічній дипломатії.

У грудні 2010 року Казахстан провів перший після 1999 року саміт ОБСЄ.

Багатосторонні угоди 2015 року Казахстан приєднався до Міжамериканської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах. У вересні Сенат Казахстану ратифікував цю конвенцію, яка об'єднує 26 країн, у тому числі США, Південну Корею, Канаду, Мексику, Бразилію, Венесуелу та ін.

Зовнішня політика 2014–20 Основні зовнішньополітичні зусилля Казахстану зосереджувалися на досягненні таких цілей: Заходи, що забезпечать національну безпеку, обороноздатність, суверенітет і територіальну єдність країни; Зміцнення миру через регіональну та глобальну безпеку; Стійке міжнародне становище та позитивний світовий імідж Казахстану; Встановлення справедливого і демократичного світового порядку за керівної та координувальної ролі Організації Об'єднаних Націй (ООН); Подальша інтеграція в систему регіональних і міжнародних торговельно-економічних відносин; Створення сприятливих зовнішніх умов для успішної реалізації Стратегії 2050; забезпечення високого рівня життя населення; посилення єдності багатонаціонального суспільства; зміцнення верховенства права та демократичних інститутів; захист прав і свобод людини; Диверсифікація, промислово-технологічний розвиток і підвищення конкурентоспроможності національної економіки; Орієнтація країни на зелений шлях розвитку та виведення її до списку тридцятки найрозвинутіших країн світу; Збереження національно-культурної самобутності та прямування власним самобутнім шляхом розвитку держави; Захист прав особистих, сімейних і підприємницьких інтересів громадян і юридичних осіб Республіки Казахстан; Підтримка казахської діаспори та казахської мови в національному масштабі.

Економічна дипломатія У грудні 2018 року Міністерство закордонних справ Казахстану взяло на себе нову функцію із залучення в країну інвестицій. У рамках цих нових повноважень міністерство наглядає за діяльністю із залучення іноземних інвестицій та просування казахстанського експорту за кордон, відібравши ці обов'язки у реформованого Міністерства інвестицій та розвитку. Двома головними цілями економічної дипломатії Казахстану є всебічна підтримка казахстанського бізнесу за кордоном і сприяння нересурсному експорту. Ці цілі встановлено з метою допомогти в досягненні мети щодо диверсифікації економіки, створення нових робочих місць, просування інноваційних технологій та залучення іноземних інвесторів.

У рамках економічної дипломатії Казахстан склав список із 40 країн, на які його міністерство закордонних справ має спрямувати зусилля у справі залучення нових іноземних інвестицій. Дипломатичні представництва Казахстану під координацією МЗС також розв'язують питання, що становлять стратегічний інтерес для ділових кіл Казахстану в державах їх перебування.

Прикордонні питання Лише в 2005 році Казахстан, Росія, Туркменістан і Узбекистан погодилися розпочати демаркацію своїх спільних кордонів. Кордон морського дна з Туркменістаном у Каспійському морі узгоджено не було, а використання води Каспійського моря залишається питанням, неврегульованим міжнародною угодою.Kazakhstan – Transnational Issues CIA World Factbook

За словами першого віцепрем'єр-міністра Бакитжана Сагінтаєва, у 2015 році Казахстан і Китай мали підписати міжурядову угоду про водорозподіл 24 транскордонних річок.

Нерозповсюдження ядерної зброї Коли в грудні 1991 року Радянський Союз розпався, Казахстан успадкував 1410 ядерних боєголовок і Семипалатинський полігон для випробувань ядерної зброї. До квітня 1995 року Казахстан віддав боєголовки Росії, а до липня 2000 року знищив інфраструктуру ядерних випробувань у Семипалатинську.

2 грудня 2009 року Генеральний секретар ООН Пан Гімун і Республіка Казахстан оголосили 29 серпня Міжнародним днем дій проти ядерних випробувань, приурочивши це до річниці дати, коли Казахстан у 1991 році закрив Семипалатинський полігон.

Внесок президента Казахстану Назарбаєва у нерозповсюдження ядерної зброї високо оцінила Японія. Під час його візиту в цю країну в листопаді 2016 року Нурсултану Назарбаєву було присвоєно звання особливого почесного громадянина Хіросіми за його зусилля з нерозповсюдження ядерної зброї.

Заборонені наркотики Нелегальне виробництво в Казахстані марихуани і, меншою мірою, опіуму становить міжнародну проблему, оскільки значна частина врожаю продається в інших країнах, зокрема в інших державах-членах СНД. 1998 року Управління ООН з наркотиків і злочинності підрахувало, що в Казахстані було зібрано «мінімум 1517 тонн канабісу».Kazakhstan Narcotics Factsheet 2004 The Central Asia-Caucasus Institute & Silk Road Studies Program

Після розпаду СРСР Казахстан став важливою транзитною країною для виготовлених у Південно-Західній Азії наркотиків — переважно на шляху з Афганістану. 2001 року влада Казахстану повідомила про 1320 випадків наркоторгівлі та вилучила 18 метричних тонн наркотиків. Однак це сприймається лише як частка фактичного загального обсягу торгівлі наркотиками, а масштабна корупція продовжує перешкоджати зусиллям уряду щодо боротьби з наркотиками; Transparency International поставила Казахстану 2,2 бала за шкалою від 0 до 10, де 0 вказує на «дуже корумповану» державу.2004 Annual Report Transparency International Головними ринками збуту цих наркотиків є Росія та деякі частини Європи, хоча споживання наркотиків зростає і в самому Казахстані.

Двосторонні відносини Багатосторонні Організація Початок офіційних відносинПриміткиДив. Казахстан і Європейський Союз Див. Відносини Казахстан — НАТО

Дипломатичні відносини Список країн, із якими Казахстан має дипломатичні відносини: #КраїнаДата12345678910111213141516171819202122232425262728—293031323334353637383940414243444546474849505152535455565758596061626364656667686970—7172737475767778798081828384858687888990919293949596979899100101102103104105106107108109110111112113114115116117— Мальтійський орден118119120121122123124125126127128129130131132133134135136137138139140141142143144145146147148149150151152153154155156157158159160161162163164165166167168169170171172173174175176177178179180181182183184185186187188189190191

Див. також Список дипломатичних місій у Казахстані Список дипломатичних місій Казахстану

Примітки

Посилання МЗС Казахстану Огляд зовнішньої політики Казахстану

Додаткова література