Гелен Александер Арчдейл (; до шлюбу Рассел (); 25 серпня 1876, , Шотландія, Велика Британія — 8 грудня 1949, , Лондон, Велика Британія) — шотландська феміністка, суфражистка і журналістка. Організаторка Шеффілдського відділення Жіночого соціально-політичного союзу, а потім секретарка його ув'язнених у Лондоні.
1914 року, під час Першої світової війни, організовувала навчальні курси для працівниць сільського господарства. 1917 року працювала в Допоміжному корпусі Армії королеви Марії, а 1918 року — в жіночому відділі .
Життєпис Народилася в Ненторні, графство Бервікшир, у сім'ї Гелен Еванс (до шлюбу Картер) (1834—1903), однієї з , першої групи жінок, що вступили до британського університету, та (1814—1876), шотландського журналіста і редактора журналу The Scotsman.
Арчдейл здобула освіту в школі Святого Леонарда, в Сент-Ендрюсі, потім у Сент-Ендрюському університеті (1893—1894), де стала однією з перших жінок-студенток.
1901 року одружилася з капітаном Теодором Монтгомері Арчдейлом, який служив у Індії. Про її перебування в Індії відомо небагато. Повернувшись до Шотландії 1908 року, відразу ж приєдналася до Жіночого соціально-політичного союзу, 1910 року організувавши його Шефілдську філію, найняла гувернанткою, а 1911 року переїхала в Лондон і зайняла посаду секретарки ув'язнених.
Також працювала письменницею та журналісткою. Від жовтня 1912 року займалася публікаціями ЖСПС у The Suffragette, а від 1915 року писала для її наступника — Britannia. Була першою редакторкою політичного та літературного щотижневого огляду Time & Tide (з невисловленим підтекстом «не для чоловіків»), заснованого 1920 року Маргарет Рондою. У 1930-ті публікувала статті в The Times, Daily News, Christian Science Monitor і Scotsman.
Під час Першої світової війни працювала на різних посадах, зокрема, в останній рік війни — у відділі в справах жінок Міністерства національної служби. Організувала навчальні курси для жінок, задіяних у сільському господарстві, від 1917 року працювала в Допоміжному корпусі армії королеви Марії, а в 1918 році — в жіночому відділі Міністерства національної служби.
Політична активність
9 жовтня 1909 року брала участь у демонстрації ЖСПС у Единбурзі. Пізніше того ж місяця була заарештована разом з Ганною Мітчелл, Аделою Панкгерст, Мод Йоахим та Кетрін Корбетт у Данді. Їх засудили за порушення правопорядку та зрив зустрічі, яку проводив місцевий депутат Вінстон Черчілль і на яку жінок не було запрошено. Після арешту 20 жовтня всі вони оголосили голодування і були звільнені після чотирьох з десяти призначених днів ув'язнення. Начальник в'язниці та медичний наглядач оцінили, що через особливості «будови» Арчдейл «буде особливо важко годувати насильно».
У грудні 1911 року Арчлейл була засуджена до 2 місяців тюремного ув'язнення за розбите вікно у Вайтголлі. Її дочка Бетті Арчдейл (1907—2000) згадувала, як збирала каміння для матері та відвідувала її у в'язниці Голловей.
Арчдейл була секретаркою, а потім і міжнародною секретаркою групи шести пунктів, яку заснувала . Шістьма цілями групи були:
1926 року Арчдейл і Ронда разом із Кристал Макміллан і заснували Раду відчинених дверей для сприяння рівним економічним можливостям для жінок з акцентом на економічну емансипацію. Рада виступала проти розширення сфери застосування законодавства про захист жінок у галузі оплачуваної праці, пояснюючи це тим, що основна мета політики такого законодавства — обмеження та фактична заборона доступу до високооплачуваної роботи для жінок, як-от видобуток корисних копалин. Арчдейл також була активісткою міжнародної філії Open Door International, заснованої 1929 року, де Кристал Макміллан була президенткою.
1927 року почала працювати в Женеві, лобіюючи на початку 1930-х договір про рівні права в Лізі Націй. Ліга була першою міжнародною організацією, основною місією якої було підтримання . Вона стала секретаркою Комітету зі зв'язків із жіночими міжнародними організаціями, створеного 1931 року як коаліція зі сприяння рівноправності, роззброєнню та представництву жінок у Лізі. Від 1929 до 1934 року очолювала міжнародну організацію «Рівні права», засновану в Гаазі, яка займалася пропагандою рівності жінок і чоловіків у галузі права та професії. Наприкінці 1930-х років була пов'язана зі Світовою жіночою партією.
Приватне життя 9 жовтня 1901 року пошлюбила капітана, пізніше підполковника, Теодора Монтгомері Арчдейла (1875—1918), який на той час перебував у Індії. Початок подружнього життя провела в Ланкаширі та Індії. Народила двох синів і дочку. Від 1913 року Арчдейл, мабуть, віддалилася від чоловіка.
За словами її біографа Девіда Дугана, вона мала стосунки з Леді : «На початок 1920-х років вона ділила квартиру і разом зі своєю сім'єю заміський будинок (Стоунпітс, Кент) з Леді Рондою».
Гелен Арчдейл померла 8 грудня 1949 року в будинку 17 по Grove Court у Сент-Джонс-вуд (Лондон).
Примітки