Візантійсько-венеційський договір 1390 року — угода між Візантійською імперією та Венеційською республікою, яка поновлювала перемир'я між двома державами та венеційські торгові привілеї у Візантійській імперії.
Опис Договір був підписаний під час короткого правління Іоанна VII Палеолога, після чотирнадцяти років безрезультатних переговорів щодо поновлення попереднього договору. Він також уточнив борги візантійських імператорів перед Венецією:
17 163 гіперпіронів — як відшкодування збитків венеційським купцям, які мають бути сплачені п'ятьма щорічними платежами; 30 000 золотих дукатів з відсотками — за коронні коштовності, закладені під час громадянської війни у Візантії 1341—1347 років; 5000 дукатів — позичених Венеційською республікою Іоанну V Палеологу в 1352 р.
Договір став основою для всіх наступних венеційсько-візантійських договорів, поновлюваних майже дослівно в 1406, 1412, 1418, 1423, 1431, 1436, 1442 і, нарешті, в 1447 році.
Див. також
Візантійсько-венеційський договір (1082) Візантійсько-венеційський договір (1268) Візантійсько-венеційський договір (1277) Візантійсько-венеційський договір (1285)
Примітки
Джерела
Nicol, Donald M. (1988). Byzantium and Venice: A Study in Diplomatic and Cultural Relations. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-34157-4.