Ельжбета Марія Барщевська, в шлюбі Вижиковська (29 листопада 1913, Варшава — 14 жовтня 1987, Варшава) — польська акторка театру та кіно.

Біографія Донька Вітольда Тадеуша Барщевського (1867—1926) та Марії Гелени Шумської (1880—1951). Була одружена з актором Маріаном Вижиковським, у шлюбі з яким мала сина Юліуша, також актора.

Кар'єра В 1932 році склала випускні іспити в XI Державній жіночій гімназії ім. Марії Конопницької. Мала намір вступити до Школи політичних наук у Варшаві, але зрештою вирішила вивчати акторську майстерність. Закінчила Варшавський державний інститут театрального мистецтва (де й познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком) у 1934 році. Того ж року дебютувала на сцені Польського театру Варшави (пол.Teatr Polski) у ролі Гелени у виставі Шекспіра «Сон літньої ночі» режисера Леона Шиллера.

У другій половині 30-х років 20 ст. визнання критики і велику популярність принесли їй ролі в кіно, передусім Стефанії Рудецької у «Прокажена» (1936), Беати Вільчур та її доньки Марії у «Знахар» (1937), Броньки Моссаковської у «Дівчата з Новолипків» (1937) та Ельжбети Бєцької у «Межі» (1938).

До 1939 р. виступала на сценах театрів Товариства сприяння театральній культурі (ТСТК) й як гість у Національному театрі. Під час окупації працювала офіціанткою в кафе Бодо (пол. Café Bodo) та у Акторки (пол. U Aktorek). Брала участь у підпільному театральному житті. У березні 1941 року була заарештована німцями у справі про вбивство Іґо СимWładysław Bartoszewski, Warszawski pierścień śmierci, Warszawa 1970, s. 106.. Після війни працювала в Польському театрі (1945–62), у Національному театрі (1962–65) і з 1965 по 1987 знову в Польському театрі.

23 серпня 1980 року приєдналася до звернення 64 вчених, письменників і публіцистів до комуністичної влади про переговори зі страйкуючими робітникамиApel (dokument KSS KOR, Archiwum Opozycji IV/04.05.43 [b.n.s]).

Останньою прем'єрою, в якій брала участь акторка, стали «Мемуари» Джона Муррела у ролі Сари Бернар. У телевізійному театрі вона виступила в «Піснях Марії де Франс».

Похована на Повонзківському цвинтарі у Варшаві (Алея заслуг, ряд 1, місце 98).

Вибрані театральні вистави

1934 — Сон літньої ночі за роль Гелени (реж. Л. Шиллер) 1935 — Чудова людина для малого бізнесу за роль Аніели (реж. Александер Зельверович) 1939 — Гамлет у ролі Офелії 1945 — Весілля як Марина (реж. Яцек Вощович) 1946 — Лілла Венеда як Лілла Венеда (реж. Юліуш Остерва) 1947 — Орестія як Електра (реж. Арнольд Шифман) 1947 — Гамлет як Офелія (реж. А. Шифман) 1948, 1954 — Сід як інфанта (реж. Едмунд Верцінскі) 1948 — Фентезі за роль Діани (реж. Е.Верцінський) 1953 — Дядя Ваня в ролі Олени Андріївни (реж. Марія Верцінська) 1953 — Горштинський у ролі Саломеї (реж. Е. Верцінський) 1958 — Нора як Нора (реж. Марія Верцінська) 1958 — Мазепа в ролі Амелії (реж. Роман Завистовський) 1960 — Гра в любов і смерть за роль Зофії де Курвуазьє (реж. Здзіслав Мрожевський) 1961 — Високий мур як Уршуля Дарнєвич (реж. М. Вижиковський) 1962 — Високий мур як Уршуля Дарнєвич (реж. Єжи Гоффман) 1963 — Електра як Електра (реж. Казімєж Деймек) 1964 — Лисиця в залицянні як Подстоліна (реж. Джозеф Вишомірський) 1964 — «Вишневий сад» за роль Раневської (реж. Владислав Красновецький) 1968 — Лілла Венеда в ролі Рози Венеди (реж. Август Ковальчик) 1975 — Пігмаліон у ролі місіс Гіггінс (реж. Анна Мінкевич) 1976 — Марія Стюарт у ролі Марії Стюарт (реж. А. Ковальчик) 1978 — Дзяди в ролі місіс Роллінсон (реж. Адам Ганушкевич) 1981 — Спогади за роль Сари Бернгардт (реж. Ян Братковський)

Фільмографія На великому екрані дебютувала ще студенткою у фільмі «Що мій чоловік робить вночі…» режисера Міхала Вашинського; завдяки красі, голосу з цікавим тембром і таланту швидко здобула популярність і визнання аудиторії і критики, стала зіркою. У 1934—1939 роках знялася в таких фільмах:

1934 рік: What My Husband Does at Night… as Woman at Dance Party, в титрах не вказана 1936 рік : Пан Твардовський — Нета Твардовська Прокажений — Стефція Рудецька 1937 рік : Дівчата з Новолипків у ролі Броньки Мосаковської Ординат Міхоровський — Ghost of Stefcia Rudecka (в титрах не вказана) Hearts of Flame як Ванда Порембська Квак у ролі Беати, дружини професора Вільчура / Марися Вільчувна 1938 рік : Кордон як Elżbieta Biecka Костюшко біля Рацлавиць як Ганка Остання бригада як Ewa Żegota Професор Вільчур — Марися Чинська, донька Вільчура 1939 рік : Геній сцени в ролі Саломеї в Горштинському Кристинина брехня як Krystyna Olakówna На Нему як Юстина Орзельська Три серця — Кася, вихованка графині Тинецької

Після війни вона зіграла лише в одному фільмі — «Ритм серця» (1977), реж. Збігнєв Камінський.

Працювала з такими акторами та акторками, як Мечислава Цвикліньська, Стефан Ярач, Казімеж Юноша-Степовський та Станіслава Висоцька.

Ордени та нагороди

Орден Трудового Прапора 1-го ступеня (1959) Орден Трудового Прапора 2-го ступеня (22.07.1949) «za zasługi położone dla Narodu i Państwa w dziedzinie kultury i sztuki» Золотий Хрест Заслуги (двічі: 25 червня 1946 «za zasługi w dziedzinie sztuki dramatycznej na terenie kraju»., 13 листопада 1953 «za zasługi w dziedzinie sztuki teatralnej — w związku z 40-leciem pracy Państwowego Teatru Polskiego w Warszawie».) Медаль 10-річчя Народної Польщі (1955) Медаль 40-річчя Народної Польщі (1985) Знак 1000-ліття Польської Держави (1966) Нагрудний знак «Заслужений діяч культури» (1968) Золотий знак Пошани «За заслуги перед Варшавою» Знак за заслуги перед Польським театром у Варшаві (1976)

Нагороди

Нагорода міністра закордонних справ за роль Офелії на Шекспірівському фестивалі (1947), Державна премія за акторську майстерність 2-го ступеня (1955), Премія Столиці Варшави за всю мистецьку діяльність за останні 10 років (1955), Премія Столиці Варшави за довічну творчу діяльність (1960), Премія видавництва Асоціації ПАКС Влодзімєж Петржак (1972), Премія «Homo Varsoviensis '76» — премія тижневика «Столиця» (1977), Нагорода міністра культури й мистецтва І ступеня за видатні заслуги в галузі акторської майстерності (1977).

Примітки

Бібліографія

Посилання

Elżbieta Barszczewska w bazie IMDb (ang.)

Elżbieta Barszczewska, [w:] Encyklopedia teatru polskiego (osoby). [online] [dostęp 2021-04-09] . Elżbieta Barszczewska na zdjęciach w bazie Filmoteki Narodowej «Fototeka» Elżbieta Barszczewska w bazie Akademii Polskiego Filmu Elżbieta Barszczewska na zdjęciach w bibliotece Polona