Ірена Квятковська, у шлюбі Кельська (нар. 17 вересня 1912, Варшава, пом. 3 березня 2011, Констанцин-Єзьорна ) — польська акторка театру, кіно та телебачення, артистка кабаре, дикторка.
Біографія Донька верстальника Криспіна Станіслава Квятковського (1876—1950) та Маріанни, до шлюбу Барабас (1877—1945)Metryki.Genealodzy.pl — akt urodzenia Ireny Kwiatkowskiej.
Випускниця тодішньої жіночої державної гімназії ім Клементини Гоффманової у Варшаві. У 1935 році закінчила акторський факультет Національного інституту театрального мистецтва під керівництвом, Олександра Зельверовича. Дебютувала в театрі Кирила Варшавського, куди її запросив Фридерик Яросий. До початку війни грала в Театрі Універсал (пол. Powszechnym) у Варшаві, Новому театрі в Познані та Польському театрі в КатовіцеIrena Kwiatkowska była związana z Katowicami i Śląskiem.
Під час німецької окупації працювала на кухні асоціації польських сценічних артистів АХСП, а також на інших підробітках. Була солдатом Армії Крайової, брала участь у Варшавському повстанні як зв'язкова в штабі групи «Північ» (псевд. «Катаржина»), грала в повстанському театрі по шпиталях і підвалах. Після війни на прохання Костянтина Ільдефонса Галчинського та Антонія Богдзевича виїхала до Кракова. Там виступала в кабаре Сім котів (пол.Siedem Kotów), де Галчинський писав для неї вірші, пісні та етюди. Тут, у складі Театру Зелений гусак (пол. Zielona Gęś), Галчинський спеціально для Ірени Квятковської створив постать Герменеґільди Коцюбінської, герметично-співчутливої поетеси. З 1948 пов'язаний з варшавськими сценами. Вона зіграла понад сотню театральних ролей, 20 ролей у кіно та на телебаченні (зокрема, роль матері Павла у серіалі Громадянська війна та робітниці у Сорокарічна (пол. Czterdziestolatku)). Виступала в кабаре «Одуд» (пол. «Dudek») і «Кабаре літніх джентльменів».
У 1953—1956 рр. викладала у Варшавській Театральна академія імені Александра Зельверовича (пол.PWST). Майже 65 років співпрацювала з Польським радіо. Там працювала дикторкою, брала участь у записі багатьох радіопрограм, особливо для дітей. Вона читала їм вірші Яна Бжехви та Юліана Тувіма (її виконання «Пташиного радіо» Тувіма досі вважається однією з найвидатніших інтерпретацій поеми у ХХ столітті), наступні епізоди Пригоди Пластуся (пол. Przygód Plastuś) (Марія Ковнацька), Книги Пригоди Тома Соєра (Марк Твен) і Енн із Зелених Дахів (Люсі Мод Монтгомері). Також виступала в у радіопередечі Чаювання біля мікрофона (пол. Podwieczorek przy mikrofonie). Польське радіо нагородило її «Золотим і діамантовим мікрофоном» і «Великий блиск».
Особисте життя Її чоловіком з 1948 року і до смерті в 1993 році був Болеслав Кельський (1915—1993), диктор Польського радіо. Ірена Квятковська була бездітною. Від першого шлюбу з Ядвігою Козакевич Болеслав Кельський мав сина — Анджея КельськогоTygodnik «To & Owo» nr 5, 31.01.2017, s. 12-13.
Смерть і поховання
Ірена Квятковська померла в Будинку актора в Сколімуві.
Похорон акторки відбувся 14 березня 2011 року в базиліці св. Хреста у Варшаві. Святу Месу очолив о. Вєслав Нєвенгловський, який зачитав листа від Митрополита Варшавського кардинала Казимира Нича. В останню путь акторку проводжала сім'я і численні артисти, в тому числі Ольгерд Лукашевич, Майя Коморовська, Барбара Краффтувна, Аліна Яновська, Георгій Груза, Тереза Ліповська, Єжи Поломський, Войцех Млинарський, Станіслав Брейдигант, Яцек Кавалек, Яцек Блавут та інші. Також був присутній міністр культури Богдан Здроєвський, який виголосив прощальну промову.
Похована поруч з чоловіком на Повонзківському цвинтарі у Варшаві (секція 189-1-6).
Фільмографія рікназваРольКоментарі1939Моя мама - це я!brak danych (?)Film nieukończony, prace przerwał wybuch II wojny światowej19452 x 2 = 4paniusia przed lustrempropagandowy, reżyseria: Antoni Bohdziewicz, Tadeusz Makarczyński1953Зробити справуpasażerka wagonu sypialnegokomedia, reżyseria: Jan Rybkowski, Jan Fethke1958Солдат королеви МадагаскаруAniela Lemięckakomedia muzyczna, reżyseria: Jerzy Zarzycki1959Тисяча талярівEulaliakomedia, reżyseria: Stanisław Wohl1961Друга людинаGorzyckaobyczajowy, reżyseria: Konrad Nałęcki1962І ти станеш індіанцемredaktorka pisma «Kobieta Anioł»komedia sensacyjna, reżyseria: Konrad NałęckiКлуб холостяківswatka Dziurdziulińskakomedia muzyczna, reżyseria: Jerzy Zarzycki1963Добрі гріхиFirlejowakomedia, reżyseria: Mieczysław Waśkowski1965–1966Громадянська війнаZofia Jankowskaserial telewizyjny, reżyseria: Jerzy Gruza1966101 далматинецьGęś (polski dubbing)animowany, reżyseria: Maria Piotrowska1967Шахрайська блохаPchła Szachrajka (głos)animowany, reżyseria: Zofia Ołdak1968Слоне, будь ласка (мультсеріал)mama Pinia (głos)serial animowany, reżyseria: Piotr Paweł Lutczyn1970Дятелsanitariuszkakomedia, reżyseria: Jerzy Gruza1974–1977'Сорокарічна|Kobieta Pracująca |serial telewizyjny, reżyseria: Jerzy Gruza |- |1976 |Я метелик, або роман 40-річної|Kobieta Pracująca |komedia, reżyseria: Jerzy Gruza |- | rowspan="2" |1978 |Привіт, Szpicbródka, або остання вистава короля зловмисників|Makowska |musical, reżyseria: Janusz Rzeszewski, Mieczysław Jahoda |- |Слоне, будь ласка|mama Pinia (głos) |animowany, reżyseria: Witold Giersz |- |1979 |Таємниця шифру Марабу|Molesta Zgrzypik, ciotka Malwinki (głos) |animowany, reżyseria: Maciej Wojtyszko |- |1983 |'Двадцяті… тридцяті…Міс Анджелаmusical, reżyseria: Janusz Rzeszewski1986ЗамінникиMaria Piórecka, matka Kasiserial telewizyjny, reżyseria: Stanisław Bareja1988Пан Клекс у космосіkula informacyjna (głos)familijny, reżyseria: Krzysztof Gradowski1991Контрольовані дзвінкиLusia, ciotka Ochódzkiegokomedia, reżyseria: Sylwester Chęciński1993Сорокарічна. 20 років потомуKobieta Pracująca (odcinki: 2, 7, 8, 12, 14, 15)serial telewizyjny, reżyseria: Jerzy Gruza1993–1994Казки пана БалаганаBabcia Alaserial animowany, reżyseria: Bronisław Zeman1995101 dalmatyńczyków (film 1961)Gęś (polski dubbing)animowany, reżyseria: Ewa Złotowska2000Коли ночі стають короткими(wycięty epizod)dramat, reżyseria: Mona J. Hoel2000–2001Graczykowieфея (серії: 34, 39, 40, 52)Серіал, режисер Кшиштоф Ярошинський2002Graczykowie, czyli Buła i spóławróżka (odcinek 39)serial telewizyjny, reżyseria: Krzysztof Jaroszyński2008Ще не вечірaktorka Irenadramat, reżyseria: Jacek Bławut2009Няняmatka Hieronima (odcinek 115)serial telewizyjny, reżyseria: Jerzy Bogajewicz2019Убийте його і покиньте це містоKobieta w pociągu (głos)film animowany, reżyseria: Mariusz Wilczyński (wydany pośmiertnie)
Ордени та медалі
Командорський хрест із зіркою Ордена Відродження Польщі (2 вересня 2009) (Irena Kielska) «za działalność na rzecz rozwoju polskiej kultury, za osiągnięcia w pracy artystycznej». , Командорський хрест Ордена Відродження Польщі (29 листопада 2000) (Irena Kwiatkowska-Kielska) «za wybitne zasługi w długoletniej działalności radiowej»., Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі (11 липня 1955) «za zasługi w dziedzinie kultury i sztuki»., Орден Трудового Прапора 2-го ступеня (1976). Медаль 30-річчя Народної Польщі (1974), Медаль 10-річчя Народної Польщі (1954), Знак 1000-ліття Польської Держави (1967), Золота медаль «За заслуги перед культурою Gloria Artis» (27.09.2005), Золотий знак Пошани Полонського Товариства (1987), Пам'ятна медаль «Про Мазовію» (2006), Почесний знак Спілки сліпих (1994), Орден «Ecclesiae populoque servitum praestanti» (2002), Орден Посмішки (1998).
Інші нагороди
1952 — Почесна грамота міністра культури і мистецтва, 1953 р. — Державна премія ІІ ступеня за сценічну діяльність "за видатні акторські заслуги в галузі сатири, зокрема в програмах Театру Сатириків і Театру Сирена у Варшаві ", 1965 — Премія Голови за Радіо і телебачення за видатні акторські досягнення в телевізійних розважальних програмах, 1967 — «Золота маска», нагорода редакції " Express Wieczorny ", 1968 — «Золота маска», нагорода редакції " Express Wieczorny ", 1968 — переможець плебісциту на найпопулярнішу жінку у Варшаві, 1969 — «Золота маска», нагорода редакції " Express Wieczorny ", 1970 — Мистецька премія міста Варшави, 1971 — «Золота маска», нагорода редакції " Express Wieczorny ", 1971 — Мистецька премія міста Варшави, 1971 — Варшавець рокуEncyklopedia Warszawy, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa, 1994, ISBN 83-01-08836-2, s. 929., 1973 — " Золотий мікрофон " за створення образів Пластуся та пані Євфимії та за сукупність видатної гри в радіопередачах для дітей і дорослих, 1993 — " Wielki Splendor ", нагорода Театру Польського радіо за радіотворчість, 1994 — «Прометей», премія за видатні сценічні досягнення, 1995 — " Diamentowy Mikrofon " — Почесна нагорода з нагоди 70-річчя Польського радіо, 1995 — «Grzymały Golden Laurel», нагорода Бидгощського театрального товариства за найкращих акторів, 1995 — «Супер Віктор», 1995 — «Варшавянин 1995 року», титул у плебісциті " Express Wieczorny ", 2002 — «Зірка польського телебачення», нагорода з нагоди 50-річчя TVP за творчість у телетеатрі та кабаре, 2003 — Премія за життєві досягнення на 4-му фестивалі доброго гумору в Трай-Сіті, 2003 — Відбиток руки на набережній зірок під час 8-го Фестивалю зірок у Мендзиздроє, 2007 — Лавр майстра польського слова, 2008 — «Комедійна актриса століття» — нагорода плебісциту " Золоті качки ", 2008 р. — 5 місце в опитуванні «Політики» щодо найвизначніших польських акторів 20 століття.
Книги про Ірену Квятковську
Роман Дзевонський, Ірена Квятковська та відомі злочинці, Муза 2003,) Ірена Квятковська читає «Дітей з Буллербіна» Астрід Ліндгрен (включає, серед іншого, профіль актриси; Бібліотека " Gazeta Wyborcza " 2007, ; серія: «Майстри слова») Марцін Вільк, Квятковська. Жарти закінчилися (2019)
примітки
Посилання
Irena Kwiatkowska, [w:] Encyklopedia teatru polskiego (osoby). [online] [dostęp 2021-04-09] . Irena Kwiatkowska w bazie IMDb (ang.)
Irena Kwiatkowska na zdjęciach w bazie Filmoteki Narodowej «Fototeka» Irena Kwiatkowska w bazie Akademii Polskiego Filmu Irena Kwiatkowska — 104 rocznica urodzin — Google Doodle Irena Kwiatkowska na zdjęciach w bibliotece Polona