Покосенко Олександр Данилович ( 16 травня 1924, Миколаїв, Українська РСР, СРСР — 26 лютого 2024, Миколаїв, Україна) — радянський і український художник, ветеран Другої Світової війни, лауреат премії ВДНГ СРСР (1968), заслужений художник України (2014), почесний громадянин міста Миколаєва (2009).

Біографія Народився 16 травня 1924 року в місті Миколаєві у сім'ї корабелів. Навчався в школі № 1, фабрично-заводському училищі, після закінчення якого був направлений в судномонтажний цех заводу імені Андре Марті (зараз Чорноморський суднобудівний завод).

Ще з дитинства захоплювався малюванням, у дев'ятирічному віці вперше взяв участь у художній виставці (1937), де виставив малюнок «Дуель», присвячений Пушкіну.

Під час німецько-радянської війни був висланий до Німеччини і відправлений до концентраційного табору «Варте» у Східній Пруссії. За першу спробу втечі отримав покарання у вигляді 25 ударів нагайкою та тримання в карцері.

У 1944 році з другої спроби зумів втекти до позицій радянський військ, де отримав за перебування на ворожій території «традиційний» вирок: штрафбат — і на передову. Ще близько року воював із гвинтівкою в руках, де був поранений. Після війни служив у країнах Балтії, в музвзводі (грає майже на всіх музичних інструментах), а після демобілізації, маючи здібності художника, влаштувався до кінофікації, де малював афіші.

У червні 1951 року в Миколаєві організовується Українське кооперативне товариство художників (УКООПТХ), де Покосенко став одним із перших її членів. У тому ж році учасник установчих зборів Миколаївського обласного товариства художників. На першій груповій виставці товариства у 1952 році виставив дві написані олією роботи — «На балу» і портрет.

У 1959 році закінчив Одеське державне художнє училище імені М. Грекова.

У шістдесяті роки займається промисловим дизайном. Творча група, в якій працював художник, створила судовий автономний кондиціонер «Нептун», за який був удостоєний срібної медалі Виставки досягнень народного господарства СРСР.

Закінчив факультет графіки Московського поліграфічного інституту у 1969 році.

У 1970 році стає головним художником міста. З 1974 по 1984 роки є постійним учасником творчих наїздів у республіканський дім творчості Седнів. В цей же час захоплюється плакатом, який є основним у його творчості у цей період. Лауреат і учасник міжнародних і республіканських конкурсів та виставок плакату. Перша персональна виставка робіт відбулася у 1962 році.

У 1972 році художник захоплюється історичною темою, з-під його пензля виходить серія живописних і графічних робіт, присвячених Миколаєву. За багаторічну працю створив безліч робіт, серед яких портрети містян і живописні роботи, навіяні морською і кораблебудівною романтикою. Серія «Старий Миколаїв», для якої автор використовував пленерні ескізи, старі листівки та фото, архівні матеріали, спогади містян, нараховує більше 150 картин. На полотнах зображені вулиці міста різних епох — 1940-х, 1960-х років і навіть XIX століття. Використовуючи власний метод художньої реконструкції, художник відтворює на полотні у первісному вигляді яхт-клуб, будинок Аркасів, католицький костел і хоральну синагогу, не повторюючи архівних зображень, за якими він працює.

Сьогодні роботи серії «Старий Миколаїв» можна побачити у Фонді Спілки художників України, кабінетах Верховної Ради, Міністерстві культури, Миколаївській міській раді, музеях Миколаєва та численних приватних колекціях. Є постійним організатором численних пересувних авторських виставок у міських навчальних закладах. Демонстрацію своїх робіт він супроводжує власно розробленими лекціями з історії рідного міста.

З 1980 по 1984 роки займав посаду головного художника Миколаївського художнього фонду. З того ж року є членом Національної спілки художників України.

У 2014 році отримав звання заслуженого художника України. У тому ж році удостоєний почесної відзнаки Миколаївської обласної ради «За заслуги перед Миколаївщиною» II-го ступеню.

Тематика творів художника різноманітна — це і тематичні полотна, і натюрморт, і графічні листи.

Помер 26 лютого 2024 року в Миколаєві.

Творчість

Публікації

«Образотворче мистецтво», № 3 (1980); «После взятия Кенигсберга», музей бойової слави 16-ї гвардійської стрілецької дивізії (Москва, 1990); Альбом «Мистецтво України» (Київ, 2003); «Судьба и город», Людмила Щетініна // Скиф (Миколаїв, 2004); «Олександр Данилович Покосенко. Ювілейна виставка», Миколаївський обласний художній музей імені В. В. Верещагіна (2004).

Вибрані виставки

Перша обласна художня виставка членів товариства художників (1952); Перша персональна художня виставка (1962); Художня виставка миколаївських художників разом з майстрами пензля СРСР (Миколаїв, 1963); Художня виставка «Миколаївщина» (Миколаїв, 1964); Республіканська виставка «30 років Перемоги» (1975); Республіканська виставка «Плакат пропонує…» (1976); Республіканська III виставка акварелі (1977); Республіканська виставка плаката (1978); Виставка Українського образотворчого мистецтва з музеїв УРСР і РРФСР (1979); Всесоюзний конкурс «Олімпіада-80» (Москва, 1980); Міжнародна виставка плаката (Варшава, 1983); Міжнародна виставка плаката (Москва, 1984); Всеукраїнська виставка (1992); Всеукраїнська виставка «50 років Перемоги» (1995); Всеукраїнська виставка «До 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні» (Київ, 2005); Всеукраїнська виставка «Мальовнича Україна» (2007); Виставка «Рідне місто моє» (Миколаїв, 1999); Всеукраїнська виставка до дня художника (Київ, 2008); Всеукраїнська виставка «Мальовнича Україна» (2008).

Загалом учасник понад 30 міжнародних, всесоюзних, всеукраїнських, республіканських і обласних виставок, серед яких і персональні у місті Миколаєві (1972, 1999, 2000, 2002, 2003, 2004).

Нагороди, почесні звання і премії

Нагороди

Орден Великої Вітчизняної війни ІІ-го ступеня; Орден «За мужність» III-го ступеня; Медаль «За бойові заслуги»; Медаль «За перемогу над Німеччиною»; Медаль «За взяття Кенігсбергу»; Медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1965); Медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1975); Медаль «40 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1985); Почесна грамота Міністерства культури України (2001); Почесна грамота Міністерства культури і мистецтв України «За вагомий особистий внесок у створення духовних цінностей та високу професійну майстерність» (2004); Почесна відзнака Миколаївської обласної ради «За заслуги перед Миколаївщиною» II-го ступеню (2014); Почесна відзнака Миколаївської обласної ради «За заслуги перед Миколаївщиною» I-го ступеню (2019).

Почесні звання і премії

Лауреат премії ВДНГ СРСР (срібна медаль, 1968); Почесний громадянин міста Миколаєва (2009); Заслужений художник України (2014).

Література

Аров, Б. Л. (2004). Акварели родного города. О Николаеве и николаевцах: очерки, интервью, встречи. Николаев. с. 164–169. Миколаївська обласна організація національної спілки художників України (2013). Художники Миколаївщини: Покосенко Олександр Данилович — 40 років на творчій ниві. Миколаїв: Видавець Шамрай П. М. с. 52–53.

Посилання

Покосенко Олександр Данилович. Графік — Миколаївська обласна організація Національної Спілки художників України: офіційний сайт

Примітки