Ірина Сергіївна Воробйова (нар. 7 квітня 1983 року) — журналістка, кореспондентка радіостанції «Ехо Москви».
Життєпис Народилася 1983 року в Москві. Навчалася у школі № 398. У 2004 році закінчила Міжнародний незалежний еколого-політологічний університет.
Працювала на радіостанції « Російська служба новин»; у березні 2007 року була звільнена за розповідь в ефірі «Ехо Москви» про участь у Санкт-Петербурзькому « Марші незгодних».
З 2007 по 2022 рік працювала на радіостанції « Ехо Москви». Постійна ведуча передач «На пальцях», «Одна», «Блог-аут», «Кейс», «Розбір польоту», «Розворот», «Вахта», «Тимчасово зобов'язаний» тощо, кореспондентка радіостанції.
Пішла з «Ехо Москви» у березні 2017 року. «Я вирішила змінити основну роботу. Тобто припиняю працювати на Есі на повну силу. Іду з більшої частини ефірів. Рішення це тільки моє, нічого страшного не сталося», — повідомила Воробйова. Наприкінці 2018 року повернулася на радіостанцію.
Політична та громадська діяльність Була обрана членом Федеральної Ради Молодіжного Яблука, входила до координаційної ради руху «Оборона». Учасниця опозиційних мітингів та протестних акцій (Марші незгодних, акції проти законів про « монетизацію пільг», за відміну призову до армії тощо).
Волонтерка всеросійського пошуково-рятувального загону « Ліза Алерт». У 2011—2012 роках — громадський помічник уповноваженого за президента РФ з прав дитини Павла Астахова. Лауреатка премії «Розбудившему» Всеросійського фестивалю «Сузір'я мужності».
Авторка відкритого звернення до головних редакторів, журналістів та блогерів із закликом не називати Федеральний закон № 272-ФЗ «законом Діми Яковлєва».
Родина Онука військового інженера, першого в Радянському Союзі маршала інженерних військ Михайла Петровича Воробйова. Одружена.
Примітки
Посилання
Авторський профіль на сайті видання Нова газета Ірина Воробйова: «Пошук зниклої людини — це не гра. Це важко. І місцями страшно» // «Трибуна Громадської палати.рф», 15 серпня 2011 року.