Ернст Отто Ґебель ( (24 березня 1946 Зеельбах (Вільмар), Німеччина) — німецький фізик .
Ґебель був від 1 квітня 1995 до 31 грудня 2011 президентом організації Physikalisch-Technische Bundesanstalt у Брауншвайзі. З 1997 до 2003 рік був президентом Консультативного комітету з електрики (CCE), а з 1997 до 2012 року — членом Міжнародного комітету мір і ваг ( CIPM ) Метричної конвенції в Парижі, а з липня 2004 року до кінця 2010 року також його президентомPressemeldung der PTB: Ernst O. Göbel wird Chef der Meterkonvention (abgerufen am 20. November 2007). Його наукова робота зосереджена на фізиці твердого тіла, зокрема фізиці напівпровідників і технології напівпровідників, лазерній фізиці та лазерній спектроскопії та метрології.
Освіта Ернст О. Ґебель народився 1946 року в Зеельбаху, Гессен. Після закінчення середньої школи він почав вивчати фізику та математику в університеті Йоганна Вольфганга Ґете у Франкфурті-на-Майні в 1966 році. Після переходу до Інституту фізики Штутгартського університету він отримав ступінь доктора природничих наук у 1973 році, захистивши дисертацію на тему ефектів рекомбінації при високих густинах збудження в GaAs та InP під керівництвом Манфреда Пількуна. Потім він залишився в Університеті Штутгарта на посаді наукового співробітника і завершив свою академічну підготовку в 1979 році, пройшовши габілітацію та отримавши посаду приват-доцента.
Академічна кар'єра Після завершення своєї габілітації Ернст О. Ґебель перейшов до Інституту дослідження твердого тіла Макса Планка в Штутгарті на посаду наукового асистента, а в 1985 році очолив кафедру експериментальної фізики твердого тіла в Університеті ім Філіппа в Марбурзі, змінивши на цій посаді Йозефа Штуке. Під час дослідження в Марбурзі він зосереджувався на електронних і оптичних властивостях напівпровідників. За цей час на фізичному факультеті було створено міждисциплінарний науковий центр матеріалознавства, що дає змогу інтенсивно співпрацювати фізикам і хімікам у галузі матеріалознавства.
З 1995 до 2011 року Ґебель був президентом Physikalisch-Technische Bundesanstalt у Брауншвайзі. Відтоді він також є почесним професором Університету Філіппа в Марбурзі та Технічного університету Брауншвайґа.
Дослідження за кордоном
1975: Докторант в AT&T Bell Labs у Голмделі, Нью-Джерсі, США 1983: Наукове перебування в Університеті Кампіна, Бразилія 1989/90: Дослідницьке перебування (відпустка) в AT&T Bell Labs у Голмделі, Нью-Джерсі, США
Почесні звання та членство У 1990 році Німецьке фізичне товариство та Інститут фізики в Лондоні присудили Ернсту О. Ґебелю премію Макса Борна .
У 1991 році він отримав премію імені Ґотфріда Вільгельма Ляйбніца від Німецького дослідницького фонду .
У 1995 році став іноземним членом Національної академії наук УкраїниҐебель Ернст//, з 1996 року є членом-кореспондентом Берлін-Бранденбурзької академії наук, а з 2006 року — іноземним членом Російської академії метрології. Він також є членом Німецької академії науки і техніки.
З 1997 по 2003 рік він був президентом Консультативного комітету з електрики (CCE) Метричної конвенції, а з 1995 року він був членом президії DIN, що представляв метрологію.
У 2003 році він став членом Інституту фізики в Лондоні.
У 2010 році отримав Великий хрест за заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина. У 2014 році нагороджений орденом Пошани DIN.
Як часто цитованого вченого, Ґебель має h-індекс 48 за даними Scopus у 2021 році.
Вебпосилання
Kurzer Lebenslauf mit Foto bei der PTB (Memento vom 16. April 2016 im Internet Archive) Fragebogen der PTB (Memento vom 7. Juni 2007 im Internet Archive) Biographie beim Werner-von-Siemens-Ring (Memento vom 14. März 2009 im Internet Archive) Pressemitteilung der PTB: Wechsel an der Spitze der Physikalisch-Technischen Bundesanstalt (Memento vom 1. Oktober 2013 im Internet Archive)
Джерела