Східне наріччя словацької мови (словац. východoslovenské nárečie / východoslovenské dialekty) — один із трьох основних діалектних макроареалів словацької мови, поширений у східній частині Словаччини. Разом із західними та центральними діалектами формує загальну діалектну систему словацької мови. Східне наріччя характеризується виразними фонетичними, морфологічними та лексичними особливостями й перебуває у зоні контакту з русинською, українською та угорською мовами.

Східне наріччя не є основою сучасної словацької літературної мови, яка сформована на центральнословацькій базі, однак має значну культурну й етнолінгвістичну вагу та продовжує бути живою мовною системою у повсякденному спілкуванні населення регіону.

Ареал поширення Східні діалекти побутують на території східної Словаччини, приблизно охоплюючи області:

Пряшівський край Кошицький край

З найбільшою концентрацією у регіонах:

Земплін (Zemplín) Шариш (Šariš) Або́в (Abov) частково Спіш (Spiš) у його південно-східній частині

На північному сході зона поширення межує з ареалом русинської мови, що створює перехідні та змішані мовні форми.

Внутрішній поділ Традиційно виділяють три головні підгрупи сходнословацьких діалектів: ПідгрупаОсновний регіонГоловні рисиШаришський діалектПряшів — Бардіївтверда вимова «л», закінчення -u у давальному та місцевому відмінкуЗемплінський діалектМіхаловце — Гуменне — Требішовдифтонги í/ý → ì, чітка вимова dz/dž, закінчення -och у множиніАбо́вський діалектКошиці — Кошицька улоговиначисленні угорські лексичні впливи, змішана фонетика центрального та східного типу Окремо інколи виокремлюється Південно-східна перехідна область, де відчутні угорські впливи та редукції.

Фонетичні особливості Східне наріччя характеризується найбільшою відмінністю від літературної словацької мови у фонетиці.

Головні риси

широке використання африкат dz і dž (літ. zajac → dzajac) подовження голосних у наголошених складах дифтонги та монофтонгізація залежно від підгрупи збереження твердості приголосних, де інші діалекти пом’якшують регулярне оглушення на кінці слова наголо́с переважно на першому складі, однак у частині мікрорегіонів можливе зміщення

Приклади Літературна словацькаСхідне наріччяdobré detidobri ďeci / dobre ďeťiveľmiveĺmi / veĺmochlapcichlapcoch / chlapciňeknižnicaknjižnica / knižňica

Морфологічні особливості Найхарактерніші ознаки:

форми множини на -och, -ochach (napr. v domoch, v chlapcoch) давальний і місцевий відмінок однини на -u (napp. k brat’u, o brat’u) зворотне займенник se замість sa у частині говорів форма першої особи однини на -m / -m’e (napp. robim, čakám → čakám’е) закінчення -iňe, -ňe у фемінативах та демінутивах аналітичні майбутні форми з budzem/budem + інфінітив

Синтаксис Хоч базові синтаксичні структури збігаються зі словацькою літературною нормою, східне наріччя має окремі регулярні ознаки:

поширена інверсія у запитаннях без зміни інтонації конструкції з двома займенниками («мені ми», «тебі ти») для підсилення відсутність обов’язкової узгодженості доконаних/недоконаних видів у розмовних формах широке використання часток емфатичного підсилення «že», «ta», «ha», «ho»

Лексика Лексика східного наріччя включає:

архаїчні слов’янські елементи угорські запозичення (особливо в абовській зоні) германізми (локально у містах Спіша) регіональні слова, спільні зі слов’янськими сусідами

Приклади лексичних відповідників Літературна словацькаСхідне наріччяКоментарchliebchlíb / chl’íboпоширена дифтонгізаціяdievčaďivča / ďivčatkoзбереження ďidemidzem / idemňeформа з dz у Земплініkošeľakošela / košelaňдемінутивpotomta potom / še potomчастка ta

Соціолінгвістичний статус Хоч східне наріччя не є основою літературної словацької мови, воно:

використовується щодня у побуті мільйона носіїв має сильну регіональну ідентичність активно присутнє у фольклорі й музиці частково представлено у локальних ЗМІ та гумористичній культурі не має нормативного правопису — існують усні традиції та неофіційне варіантне написання

Контакти з русинською та українською мовами Північно-східна частина ареалу формує контактну смугу зі справжніми русинськими говорами.

Характерні явища:

спільна лексика (bohati, chudobni, holova, derevo…) перехідні змішані ідіолекти у двомовних селах сімейна двомовність у старших поколінь

Наукові роботи підкреслюють, що східне наріччя не є русинською мовою, але має з нею споріднені риси через століття сусідства.

Сучасний стан та тенденції

у містах відбувається наближення до літературної норми у селах ареал стабільний і витривалий діалект активно використовується молоддю у культурі набуває популярності як маркер регіональної ідентичності

Приклад — регіональна популярна музика, гумор та інтернет-меми мовою «выходňarčiny».

Приклад діалектного тексту Наведено умовний і нейтральний приклад (без надмірної локалізації на конкретний говір):Ta dobre še mi tu sedzí, še popijeme kafe a potom idzeme domov, bo už bude po obědě. Ďeci še hrajú vonku, nech še vybehajú, ta im bude dobré spať.Український переклад:Та добре нам тут сидиться, вип’ємо кави, а потім підемо додому, бо вже буде після обіду. Діти граються надворі — нехай набігаються, тоді їм буде добре спатися.

Див. також

Словацька мова Діалекти словацької мови Земплінський діалект Шаришський діалект Русинська мова Східна Словаччина