Тютюнові вироби, особливо при курінні або пероральному вживанні, негативно впливають на здоров'я людини. Занепокоєння щодо цих наслідків існує протягом тривалого часу у різноманітних верствах суспільства. Дослідження впливу зосереджено насамперед на курінні сигарет.Le Parisien avec AFP, «  » [archive], sur leparisien.fr, 28 mai 2019

Тютюновий дим містить понад 70 хімічних речовин, які викликають рак. Він також містить нікотин, який є психоактивним наркотиком, що викликає сильну фізичну та психологічну залежність. Сигарети, які продаються в слаборозвинутих країнах, як правило, мають високий вміст смол і менше фільтрування, що потенційно підвищує вразливість до захворювань, пов'язаних з курінням тютюну в цих регіонах.Saving the Children for the Tobacco Industry. Medical Anthropology Quarterly 5 (3): 236–56. 1991.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), «вживання тютюну (куріння та оральне) є найбільшою причиною смерті, якій можна запобігти, у всьому світі». Майже половина людей, які курять або вживають цю речовину перорально, помирають від ускладнень, пов'язаних із ним. За оцінками ВООЗ, щороку близько 6 мільйонів (приблизно 10 % усіх смертей) людей помирають від причин, пов'язаних з тютюном. Також вмирають 600 000 некурців через пасивне куріння. У 20 столітті це стало причиною 100 мільйонів смертей.

Центри з контролю та профілактики захворювань у США стверджують, що куріння тютюну та пероральне вживання тютюну є «єдиний найважливіший ризик для здоров'я людини в розвинених країнах, якому можна запобігти, і важливу причину передчасної смерті в усьому світі». У 2019 році в США кількість передчасних смертей від вживання тютюну перевищила число працівників, зайнятих в тютюновій промисловості у відношенні 4:1. Як стверджує The New England Journal of Medicine, куріння вб'є близько 1 мільярда людей у 21-му столітті, якщо нинішні моделі куріння збережуться.Global effects of smoking, of quitting, and of taxing tobacco. The New England Journal of Medicine 370 (1): 60–8. January 2014

На сьогодні Китай та Індія мають найбільше населення у світі, що курить тютюн. Індія має найбільше населення, що жує тютюн. Щогодини в Індії через жування та паління тютюну помирають 154 людини.

Вживання тютюну найчастіше призводить до захворювань серця, печінки та легенів. Куріння є основним фактором ризику таких інфекцій, як пневмонія, інфаркти, інсульти, хронічна обструктивна хвороба легень (включаючи емфізему легенів і хронічний бронхіт). Через вживання тютюну також люди хворіють множинними видами раку (зокрема, рак легенів, рак гортані та порожнини рота, рак сечового міхура та рак підшлункової залози). Це також викликає захворювання периферичних артерій і високий кров'яний тиск. Частота еректильної дисфункції приблизно на 85 відсотків вища у чоловіків-курців порівняно з некурцями.Epidemiology of erectile dysfunction. Endocrine 23 (2–3): 87–91. 2004.

Захворювання залежать від кількості років, протягом яких людина курить, і від того, скільки вона курить. Початок куріння в ранньому віці та куріння сигарет з високим вмістом смоли підвищує ризик цих захворювань.

Ще з середини минулого століття, доведено, що тютюновий дим у навколишньому середовищі або пасивний дим негативно впливає на здоров'я людей різного віку. Вживання тютюну є суттєвим фактором викиднів серед вагітних жінок-курців, а також сприяє низці інших проблем: здоров'я плоду, передчасні пологи, низька вага при народженні. Також куріння під час вагітності збільшує в 1,4-3 рази ймовірність синдрому раптової дитячої смерті.

Починаючи з 2017 року вже 102 країни повністю реалізували один або більше заходів MPOWER щодо контролю за споживанням тютюну (куріння) за допомогою обмежень щодо використання та продажу, а також попереджувальних повідомлень, надрукованих на упаковці. Крім того, були прийняті закони про заборону куріння в громадських та робочих місцях, щоб зменшити вплив пасивного диму. Також були введені податки на тютюн, які підвищують ціни на тютюнові вироби.

У 1930-х роках публікувалися все більш переконливі дані спостережень.

На початку 1950-х років дослідниками зі США та Великобританії.чітко показали, що курці вмирають швидше та мають більшу ймовірність померти від раку легенів і серцево-судинних захворювань.R. Dol. Uncovering the effects of smoking (1998)  Medicine.  Statistical Methods in Medical Research. Ці результати вперше були широко визнані медичною спільнотою та оприлюднені серед широкої громадськості в середині 1960-х років.

Хоча тютюн можна вживати або курінням, або іншими бездимними способами, наприклад жуванням, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) збирає дані лише про куріння тютюну. Таким чином, паління досліджувалося більш детально, ніж будь-яка інша форма споживання тютюну.

Історія У рукописах Тімбукту було попередження про шкідливий вплив куріння тютюну.

Напочатку 17 століття король Англії Яків I стверджував, що куріння тютюну є: «…огидним для очей, ненависним для носа, шкідливим для мозку, небезпечним для легенів...». Наприкінці 1700-х і в 1800-х роках ідея про те, що вживання тютюну спричиняє деякі захворювання, зокрема рак ротової порожнини, спочатку була широко прийнята медичною спільнотою. Після досліджень, проведених у 1700-х роках, паління люльки поступово стало загальновизнаною причиною раку ротової порожнини. Але у наприкінці 19 століття автоматизація на тютюнових фабриках різко знизила вартість сигарет. Сигаретні компанії значно збільшили свій маркетинг та використання сигарет збільшилось.A Brief History Of Cigarette Advertising. TIME. 15 червня 2009.

Починаючи з 1890-х років, регулярно повідомлялося про зв'язок вживання тютюну з раком і судинними захворюваннями.Proctor R.N. The anti-tobacco campaign of the Nazis: a little known aspect of public health in Germany, 1933-45. BMJ. 1996 Dec До Першої світової війни рак легенів вважався рідкісним захворюванням, яке більшість лікарів ніколи не бачили б протягом своєї кар'єри.A short history of lung cancer. Toxicological Sciences 64 (1): 4–6. November 2001. Однак із післявоєнним зростанням популярності куріння сигарет прийшла епідемія раку легенів. Наприклад, за підрахунками, «від 35 до 79 % смертей ветеранів через серцеві захворювання та рак легенів пов'язано з курінням військових».

У 1912 році американський доктор Ісаак Адлер першим твердо припустив, що рак легенів пов'язаний з курінням.Classics in oncology. Primary malignant growths of the lung. Isaac A. Adler, A.M., M.D. CA: A Cancer Journal for Clinicians 30 (5): 295—301. 1980. У 1924 році економіст Ірвінг Фішер написав статтю проти куріння для Reader's Digest, в якій говорилося, що «…тютюн знижує весь тонус організму і знижує його життєву силу і опірність…тютюн діє як наркотична отрута, як опіум, і як алкоголь, хоча зазвичай у меншій кількості». У 1930 році Фріц Лікінт у Німеччині, опублікував метааналіз, у якому цитувалося 167 інших робіт, в яких було пов'язано вживання тютюну з раком легенів.Fritz Lickint. Ein Leben als Aufklärer über die Gefahren des Tabaks. Suchtmed (нім.) 6 (3): 249—255. 2004. Лікінт стверджував, що куріння тютюну є найкращим способом пояснити той факт, що рак легенів вражає чоловіків у чотири-п'ять разів частіше, ніж жінок (оскільки жінки курять набагато менше), Також він обговорив причинно-наслідковий вплив куріння на рак печінки і сечового міхура.

Протягом 1930-х років було опубліковано більше доказів спостережень, а в 1938 році Science опублікував статтю про вплив куріння на здоров'я. Було показано криву виживання на основі записів сімейної історії, які зберігаються в Школі гігієни та громадської охорони здоров'я Джона Гопкінса. Однак результат було проігноровано.

Зв'язок між курінням тютюну та серцевими нападами вперше був згаданий у 1930 році. А через 10 років велике дослідження типу «випадок-контроль» також виявило цей зв'язок, але не говорило нічого про причину на тій підставі, що такий висновок викликав би суперечки, а лікарі ще не були до нього готові.

Офіційна ворожість до вживання тютюну була широко поширена в нацистській Німеччині, де в 1939 і 1943 роках були опубліковані дослідження типу випадок-контроль. Асоціація досліджень боротьби з курінням і заходів громадського здоров'я з нацистським керівництвом могла сприяти недостатній увазі до цих досліджень. Вони також були опубліковані німецькою та голландською мовами.

У 1947 році Британська медична рада провела конференцію, щоб обговорити причину зростання смертності від раку легенів; не знаючи про німецькі дослідження, вони спланували й розпочали власні.

П'ять досліджень випадок-контроль, опублікованих у 1950 році дослідниками зі США та Великобританії, привернули широку увагу. Найсильніші результати мали дослідження «Куріння та карцинома легенів. Попередній звіт» та «Куріння тютюну як можливий етіологічний фактор бронхіогенної карциноми: дослідження шестисот вісімдесяти чотирьох доведених випадків». Ці два дослідження були найбільшими та єдиними, які старанно виключали з групи ризику колишніх курців із групи некурящих. Інші три дослідження також повідомили, що «куріння було значною мірою причетне до виникнення раку легенів». Газета «Долл енд Хілл» повідомляла, що «завзяті курці в п'ятдесят разів частіше хворіють на рак легенів, ніж некурящі».Smoking and carcinoma of the lung; preliminary report. British Medical Journal 2 (4682): 739–48. September 1950

Подальші великі проспективні когортні дослідження на початку 1950-х років чітко показали, що курці вмирають швидше та мають більшу ймовірність померти від раку легенів, серцево-судинних захворювань та переліку інших захворювань, які подовжувалися в міру продовження досліджень.

В Лондоні в 1951 році близько 40 000 лікарів почали довгострокове дослідження. До 1954 року дані про смерть за три роки дали підстави для урядових рекомендації про зв'язок між курінням і раком легенів.The mortality of doctors in relation to their smoking habits: a preliminary report. 1954. BMJ 328 (7455): 1529–33; discussion 1533. June 2004. Дослідження британських лікарів показало, що близько половини постійних курців сигарет, які народилися в 1900—1909 роках, померли через куріння.

У 1953 році вчені з Меморіального онкологічного центру в Нью-Йорку продемонстрували, що сигаретна смола, що нанесена на шкіру мишей, викликає смертельний рак. Ця робота привернула велику увагу ЗМІ; Нью-Йорк таймс і Life висвітлювали це питання. Видання Reader's Digest опублікувало статтю під назвою «Рак у коробці».

11 січня 1964 року була опублікована доповідь Генерального хірурга США про куріння та здоров'я. Це призвело до того, що була заборона на певну рекламу, мільйони американських курців кинули палити, а спільнота вимагала розміщення попереджувальних етикеток на тютюнових виробах.

Ці результати вперше були широко визнані медичною спільнотою та оприлюднені серед широкої громадськості тільки в середині 1960-х років. Опір медичних фахівців пояснюється упередженістю лікарів, залежних від нікотину, новизною адаптацій, необхідних для застосування епідеміологічних методів і евристик до неінфекційних захворювань, а також тиском тютюнової промисловості.

Вплив куріння на здоров'я був важливим для розвитку науки епідеміології. Оскільки механізм канцерогенності є радіоміметичним або радіологічним, ефекти стохастичні. Чітко стверджувати можна лише про відносну підвищену чи знижену ймовірність захворювання. Для конкретної людини неможливо остаточно довести прямий причинно-наслідковий зв'язок між впливом радіоміметичної отрути, такої як тютюновий дим, і раком, який слідує; такі заяви можна робити лише на рівні сукупності населення. Сигаретні компанії скористалися цим філософським запереченням і використали сумніви клініцистів, які розглядають лише окремі випадки, щодо причинно-наслідкового зв'язку в стохастичному вираженні токсичності як реальної хвороби.