Розлом Лікіньє-Офкі — великий геологічний розлом, довжина якого становить приблизно 1200 км простягається NNE --SSW і проявляє поточну сейсмічність. Він розташований у чилійських північних Патагонських Андах. Це правосторонній внутрішньодуговий зсув. Більшість великих стратовулканів Андійського вулканічного поясу Анд розташовані вздовж розлому, який забезпечує рух магми та гідротермальних рідин.
Розлом перетинає кілька поперечних розломів, включаючи зону розлому Мока-Вільяріка (MVFZ) і зону розлому Біобіо-Алюміні. Розлом мав періоди пластичної деформації, пов'язаної з розміщенням плутону на великій глибині або через порівняно неглибокі інтрузії.
Сили, які переміщують розлом, є похідними від косої субдукції біля узбережжя Чилі. Це призводить до поділу деформації між зоною субдукції, переддуговою та внутрішньодуговою областю, де лежить розлом. Є докази того, що розлом зламався як M 9.07 подія під час землетрусу у Вальдівії 1960 року. Частина розлому в регіоні Айсен, ймовірно, сповзла (перемістилася) під час афтершоку через кілька тижнів після землетрусу у Вальдівії 1960 року. У квітні 2007 року ця ж частина знову зрушила, спричинивши землетруси у фіорді Айсен, спричинивши зсуви та місцеве цунамі.
Назву розлому придумали Франсіско Ерве, І. Фуензаліда, Е. Арая та А. Солано в 1979 році. Сам розлом був вперше виокремлений чилійським урядовим агентом Гансом Штеффеном приблизно в 1900 році, який назвав його «тектонічною борозною» (ісп. surco tectónico).
Примітки