Серед жертв зґвалтувань чи інших випадків сексуального насильства є чоловіки. За оцінками, приблизно кожен шостий чоловік у дитинстві зазнав сексуального насильства. Історично зґвалтування вважалося та визначалося як злочин, скоєний виключно проти жінок. Це переконання все ще дотримується в деяких частинах світу, але зґвалтування чоловіків зараз, зазвичай, криміналізовано та обговорюється більше, ніж у минулому.
Проте, зґвалтування чоловіків все ще є табу і має негативний відтінок серед гетеросексуальних і гомосексуальних чоловіків.Deborah Condon. April 4th 2014. Irish Health. Male rape 'still a taboo subject' . Comments of Dr Maeve Eogan and Deirdra Richardson in Modern Medicine, the Irish Journal of Clinical Medicine. Суспільство та постачальники послуг часто по-різному реагують на жертв чоловіків залежно від їхньої сексуальної орієнтації та статі кривдників.Davies, 2002 Чоловікам-жертвам може бути важко повідомити про сексуальне насильство, яке вони зазнали, особливо в суспільстві з токсичними маскулінними звичаями. Вони можуть боятися, що люди сумніватимуться в їхній сексуальній орієнтації та позначать їх гомосексуалами, особливо якщо їх зґвалтує чоловік, або що їх можуть вважати «нечоловічими» через те, що вони були жертвами, і тому багато статистичних даних недооцінюють кількість чоловіків, які були зґвалтовані через їхнє небажання повідомляти про сексуальне насильство та зґвалтування.Turchik and Edwards Myths About Male Rape: A Literature Review, 2011 У більшості випадків чоловіки-жертви намагаються приховати та заперечувати свою віктимізацію, як і жінки-жертви, якщо вони не мають серйозних тілесних ушкоджень. Зрештою, чоловіки-жертви можуть дуже розпливчасто пояснювати свої травми, коли вони звертаються за медичною допомогою чи психологічними послугами.
Дослідження та статистика
Загальні
Дослідження про зґвалтування чоловіків почали з'являтися лише в 1980 році, зосереджуючись переважно на дітях чоловічої статі. Дослідження сексуального насильства у виправних закладах, які зосереджувалися саме на наслідках такого роду зґвалтувань, були доступні на початку 1980-х років, але в попередні роки нічого не було доступно. Більшість літератури про зґвалтування та сексуальне насильство зосереджено на жертвах-жінках.
Лише нещодавно почали розглядати деякі інші форми сексуального насильства проти чоловіків. У Національному дослідженні інтимного партнера та сексуального насильства за 2010—2012 рр. (і попередньому виданні цього дослідження, завершеному у 2010) Центри контролю за захворюваннями (CDC) виміряли категорію сексуального насильства під назвою «примус до проникнення», яка охоплює випадки в які жертви були змушені або намагалися здійснити статеве проникнення з кимось (будь-якої статі) за допомогою фізичної сили чи примусу, або коли жертва була в стані алкогольного сп'яніння або іншим чином не могла дати згоду. У даних за 2012 рік CDC виявив, що 1,715 мільйона (з 1,267 мільйона у 2010 році) повідомили, що їх «змусили проникнути» в іншу людину протягом попередніх 12 місяців, у порівнянні з 1.473 мільйонами (2010: 1,270 мільйонів) жінок, які повідомили про зґвалтування в той самий період часу. Визначення зґвалтування та «примушення до проникнення» в дослідженні CDC були сформульовані надзвичайно подібними словами.
Зґвалтування чоловік-проти-чоловіка Зґвалтування чоловіком проти чоловіка сильно стигматизується. За словами психолога Сари Кроум, повідомляється про менше ніж 1 з 10 зґвалтувань чоловіка проти чоловіка. Жертви зґвалтування чоловіки як група повідомили про відсутність послуг і підтримки, а правові системи часто погано підготовлені для боротьби з цим видом злочину. У Сполученому Королівстві епідеміологічні дослідження показали, що рівень зґвалтувань чоловіків є вищим серед гомосексуалів та студентів.
Декілька досліджень стверджують, що зґвалтування ув'язнених «чоловік проти чоловіка», а також зґвалтування ув'язненими «жінка проти жінки» є поширеними видами зґвалтувань, про які не повідомляється навіть частіше, ніж про зґвалтування серед населення в цілому.Human Rights Watch Втечі немає: Чоловіче зґвалтування у в'язницях США. Частина VII. Аномалія чи епідемія: Частота зґвалтувань між ув'язненими.; За оцінками, у в'язницях США щорічно відбувається 100 000—140 000 насильницьких зґвалтувань чоловік-чоловіка; порівняйте з статистикою ФБР що приблизно 90 000 насильницьких зґвалтувань між чоловіками та жінками відбуваються щороку.Robert W. Dumond, "Ignominious Victims: Effective Treatment of Male Sexual Assault in Prison, " August 15, 1995, p. 2; стверджує, що «дані свідчать про те, що [сексуальне насильство між чоловіками у в'язницях] може бути приголомшливою проблемою»). Цитується в ; повідомляє, що «Більший відсоток чоловіків (70 %), ніж жінок (29 %), повідомили, що їхній інцидент закінчився оральним, вагінальним або анальним сексом. Більше чоловіків (54 %), ніж жінок (28 %) повідомили про інцидент, який був класифікований як зґвалтування.» Зґвалтування «чоловіків проти чоловіка» було задокументовано як зброя терору під час війни (див. також Зґвалтування під час війни). У випадку громадянської війни в Сирії (2011–т. ч.) ув'язнені чоловіки зазнавали сексуального насильства, наприклад, коли їх змушували сидіти на розбитій скляній пляшці, їхні статеві органи прив'язували до важкого мішка з водою, або примушували спостерігати за зґвалтуванням іншого затриманого посадовими особами.Amnesty International. 2012. «'I Wanted to Die': Syria's torture survivors speak out» . London: Amnesty International Publications.
Зґвалтування жінка-проти-чоловіка Зґвалтування «жінка проти чоловіка» мало досліджено порівняно з іншими формами сексуального насильства. Статистика щодо поширеності сексуального насильства між жінками та чоловіками різна. Одне дослідження (Hannon та ін.) виявило, що 23,4 % жінок і 10,5 % чоловіків повідомили, що вони були зґвалтовані, тоді як 6,6 % жінок і 10,5 % чоловіків повідомили, що вони були жертвами спроби зґвалтування. Дослідження 2010—2012 років, проведене Центрами з контролю та профілактики захворювань (CDC), показало, що кожен 17-тий чоловік (5,9 %) повідомив, що колись у своєму житті його змушували проникнути в жінку (порівняно з 4,8 % у 2010 році). Опитування також виявили, що жертви-чоловіки часто повідомляли лише про жінок-зловмисниць у випадках примушування до проникнення (2012: 78,5 %, 2010: 79,2 %), сексуального примусу (2012: 81,6 %, 2010: 83,6 %) та небажаного сексуального контакту (2012: 53,0 %, 2010: 53,1 %). Серед чоловіків-жертв, які зазнали зґвалтування шляхом проникнення, 86,5 % повідомили лише про чоловіків (зменшення порівняно з 93,3 % у попередньому дослідженні, опублікованому у 2010 році). Дослідження, проведене у 2008 році за участю 98 чоловіків, опитаних у рамках Національного опитування щодо жертв злочинності США, показало, що майже половина чоловіків (46 %), які повідомили про ті чи інші форми сексуальної віктимізації, були жертвами жінок.
Щодо сексуальної поведінки між жінками та чоловіками, Міністерство юстиції США повідомляє у своїй вступній заяві (с. 5): «Приблизно 4,4 % ув'язнених у jail і 3,1 % ув'язнених у prisonрізниця:Jail — має значення ізолятора тимчасового тримання або тюрма для ув'язнених з низьким строком. Prison — тюрма для ув'язнених з високим строком. (Джерело Diffen) повідомили, що зазнали одного або кількох випадків сексуальної віктимізації з боку іншої особи-ув'язненого або персоналу закладу за останні 12 місяців або з моменту надходження до закладу, якщо минуло менше ніж 12 місяців». Щодо сексуальної поведінки між жінками та чоловіками (с. 25) там зазначено: «Серед 39 121 ув'язненого чоловіків, які стали жертвами сексуальних домагань персоналу, 69 % повідомили про сексуальні контакти з жінками; ще 16 % повідомили про сексуальні контакти як з жінками, так і з чоловіками-працівниками в'язниці (табл. 18).» і «Майже дві третини в'язнів-чоловіків, які стали жертвами, сказали, що злочинцем була жінка (64 %)».
Чоловіки, які стали жертвами сексуального насильства з боку жінок часто стикаються з соціальними, політичними та правовими подвійними стандартами. Справа про сексуальне насильство Сьєри Росс проти чоловіка в ЧикагоCierra Ross, Chicago Mom, Charged With Raping Man At Gunpoint, Huffington Post, September 6, 2013. потрапила на шпальти національних ЗМІ, і Росс був засуджений за сексуальне насильство при обтяжувальних обставинах та збройне пограбування із заставою в 75 000 доларів США. Схожий випадок трапився з Джеймсом Лендрітом, який був змушений пенетрувати знайому жінку в готельному номері, коли він був напідпитку, а ґвалтівниця послалася на те, що вона була вагітною, порадивши йому не чинити опір, оскільки це може зашкодити дитині.
Кілька широко оприлюднених випадків розбещення «жінка проти чоловіка» у Сполучених Штатах стосувалися шкільних вчителів, які займалися незаконним сексом зі своїми неповнолітніми учнями (див. Мері Кей Летурно та Дебра Лафав). Були також випадки, коли суддя зобов'язав неповнолітнього чоловіка, який став жертвою розбещення, сплачувати аліменти після того, як жінка-ґвалтівниця завагітніла (див. ).
Міфи про чоловіків-жертв зґвалтувань
Чоловіки не вразливі Відповідно до маскулінної гендерної ролі вважається, що чоловіки, навіть молоді, не можуть бути жертвами зґвалтування, і що вони навіть не є вразливими. У деяких суспільствах вважається ганебним і «нечоловічим», якщо дитина чоловічої статі плаче, оскільки чоловічий стереотип зображує, що вони здатні захистити себе, що не завжди відповідає дійсності.Hidden Hurt. 2011. Male Victims of Domestic Violence .Male Survivor. Male Sexual Victimization Myths & Facts Молоді хлопці можуть бути слабшими та вразливими до зловмисників, які зазвичай сильніші. Кривдники можуть використати все, що в них є, щоб знущатися з дитини, включаючи гроші чи інші інструменти впливу. Дорослий чоловік також може бути безпорадним дати відсіч або боятися цього.
Чоловіки завжди хочуть сексу Загальноприйняте суспільне переконання полягає в тому, що чоловік неодмінно перебуває в стані збудження, якщо у нього виникає ерекція або стається оргазм, отже, це означає, що він бажає та отримує задоволення від будь-якої сексуальної активності. Рой Дж. Левін і Віллі Ван Берло в статті у пишуть про те, що легка генітальна стимуляція або стрес можуть викликати ерекцію, «навіть якщо немає специфічної сексуальної стимуляції». Ерекція не означає згоду чоловіка на секс. Чоловіки можуть отримати ерекцію навіть у травматичних або болісних сексуальних ситуаціях, і це не означає згоди.
Подібно до жіночої еректильної реакції, чоловіча еректильна реакція є мимовільною, це означає, що чоловікові не потрібно бути збудженим, щоб його пеніс став ерегованим; механічна стимуляція — це все, що потрібно. Збудження і стимуляція — це різні речі. Стимуляція — це фізична реакція на подразник. Чоловіків можна фізично стимулювати, не відчуваючи при цьому збудження і не викликаючи ерекції. Чоловіків можна налякати та/або залякати, щоб викликати ерекцію, особливо якщо ґвалтівник старший або авторитетний.
Менша травматизація