Правила імператорів () — політичний заповіт імператора Тай-цзуна (роки правління 627-649). Написаний у 648 році у вигляді настанов спадкоємцю престолу Лі Чжі, майбутньому імператору Гао-цзуну (роки правління 650-683). У ньому йдеться про те, як керувати державою і самовдосконалюватись. Складається зі вступу, висновків, чотирьох частин (цзюань), дванадцяти розділів (п'янь). Видано російською мовою в перекладі І. Ф. Попової в 1995 роціПопова И. Ф. Политическое завещание танского Тай-цзуна «Правила императоров» («Дифань»); Танский Тай-цзун. Правила императоров (Перевод и комментарии И. Ф. Поповой) // Петербургское востоковедение. Вып. 7. СПб.: Петербургское востоковедение, 1995. С. 42—43; 44—73.:
«Сутність правителя»; «Надавати родичам наділи»; «Шукати мудреців»; «Бути уважним, призначаючи на посади»; «Прислухатись до порад»; «Усувати наклепників»; «Остерігатися спокус»; «Цінувати бережливість»; «Нагороджувати та карати»; «Надавати перевагу землеробству»; «Приділяти увагу військовій справі»; «Цінувати громадську зайнятість».
У танську епоху до заповіту «Ді фань» було додано дві передмови: Вей Гун-су та Цзя Сіна. Під час династії Сун (960-1279) текст був частково втрачений і потім відновлений під час династії Юань (1271-1368) філософом У Лаєм (1297-1340), який у 1326 році віднайшов повний текст у провінції Юньнань, склав до нього передмови.
Оригінальність заповіту «Ді фань» полягала в тому, що його автор трактував верховну владу як раціональну діяльність, спрямовану на досягнення конкретних цілей. Головною підтримкою трону він вважав імператорських родичів, представників правлячого клану, а чиновники виконували функцію не практичної, а консультативно-дорадчої допомоги монарху. Завдяки Тай-цзуну прагматичні ідеї державного управління набули високого статусу в китайській політичній філософії і вплинули на світогляд наступних епох. Під безпосереднім впливом «Ді фань» було написано низку політичних трактатів, зокрема написані танською імператрицею У-хоу (624—705) твір «Чень гуй» («Правила підданих»), праці Ван Юня (1227—1304) «Ченхуа ши люе» («Перелік обов'язків, які властиві спадкоємцю престолу») та «Юань-чжень шоу чен ши цзянь».
Примітки
Література
Попова І. Ф. Політичний заповіт танського Тай-цзуна «Правила імператорів» («Діфань»); Танська Тай-цзун. Правила імператорів (Переклад та коментарі І. Ф. Попової) // Петербурзьке сходознавство. Вип. 7. СПб.: Петербурзьке сходознавство, 1995. С. 42-43; 44-73.