Ідеа́л ( від — образ, ідея, пор. також ейдос) — вища цінність, досконалий стан того або іншого явища; зразок особистих якостей, здібностей; вища норма етичної особи; вищий ступінь етичного уявлення про благо і належність; досконалість у відносинах між людьми; найбільш довершений устрій суспільства, вища абсолютна істина, довершений взірець Бог.
Уявлення про ідеал, перетворення природи на основі цього уявлення є специфічно людською формою життєдіяльності, що відрізняє її від діяльності тварин. Як загальна форма діяльності, ідеал виступає у всіх областях суспільного життя: соціальній політичній етичній естетичній і ін.
Категорія ідеалу має глибоке соціальне значення. Упродовж століть «прогресивні класи» в боротьбі проти «віджилих форм суспільних відносин» черпали свій ентузіазм у високих ідеалах свободи, рівності, братерства.
Поняття ідеал застосовується однаково як до абстрактних понять, так і до конкретних речей: ідеал добра ідеал жіночої краси ідеал чоловічої краси ідеал держави ідеал громадянина і ін.
У загальне вживання слово ідеал стало входити з кінця XIX і початку XX століття, головним чином, завдяки Шиллеру.
Див. також
Ідеальне (філософія) Ідеалізм Ідеологія Ідол Література В. Загороднюк. Ідеал //
Посилання Ідеал ЕСУ Моральний ідеал Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с. ISBN 978-966-485-156-2 Ідеал //