Її Королівська Вельможність Олександра (, Орден Слона; 30 червня 1964, Гонконг) — графиня Фредеріксборзька. Перша дружина Йоакіма, принца Данського та колишня принцеса Данська, матір принца Миколая та принца Фелікса.

Життєпис Олександра Менлі (文雅麗) має англійських, китайських та австрійських пращурів. Вона народилася 30 червня 1964 року в Гонконзі старшою з трьох доньок у сім'ї англійця Річарда Менлі (; 1924, Шанхай — 2010, Відень) та його дружини австрійки Крісти Марії Менлі (; 1933/1934 — 2023, Відень, Австрія). Батько був керівником страхової компанії, а мати працювала менеджеркою комунікаційної компанії. Олександру охрестили в соборі Святого Іоанна в Гонконзі. Вона відвідувала школу Quarry Bay Junior (1969—1971), школу Glenealy (1971—1974) та Island School (1974—1982), усі в Гонконзі. Менлі вивчала міжнародний бізнес у Віденському університеті економіки та бізнесу в Австрії. Вона також їздила на навчання до Японії та Англії. Чи отримала вона вищу освіту, невідомо. З 1990 по 1995 рік Олександра працювала в компанії GT Management (Asia) Ltd. у Гонконзі, де з 1990 по 1993 рік працювала у відділі продажів та маркетингу, а з 1993 року — на посаді заступниці виконавчого директора цього відділу.

Принцеса Данська Олександра познайомилася з принцом Йоахімом на приватній вечірці в Гонконзі в січні 1994 року, де він працював у данській судноплавній компанії. Після бурхливого залицяння, яке, як вважають, почалося наприкінці 1994 року, принц Йоахім подарував Олександрі обручку з діамантом і рубінами під час відпустки на Філіппінах. Про їхні заручини було офіційно оголошено в травні 1995 року. Вони одружилися 18 листопада 1995 року. Церемонію весілля звичайним капеланом королеви Маргрете в церкві замку Фредеріксборг, каплиці Ордена Слона в Гіллереді. Весільні гуляння проходили в палаці Фреденсборг. Сукня нареченої була розроблена Йоргеном Бендером. Наречена на весіллі носила діадему «Александрин», яка спочатку належала герцогині Александріні Мекленбург-Шверінській, і була весільним подарунком від королеви Маргрете.

Після одруження Олександра залишила кар'єру в маркетингу. Вважається, що вона відмовилася від свого британського громадянства до того, як стала підданою Данії після одруження. У шлюбі, що тривав 9 років, народила принца Миколая (. 28 серпня 1999) та принца Фелікса (. 22 липня 2002 року), які наразі є членами Данського королівського дому та потенційними спадкоємцями престолу.

Діяльність принцеси

Олександра стала популярною серед данців. Завдяки смаку до сучасної моди та благодійною діяльністю, її охрестили Діаною Півночі. Для неї рідна англійська та німецька (відповідно через батька та матір), і її вільне володіння німецькою допомогло їй швидко освоїти данську мову. За кілька місяців Олександра Фредеріксборзька вже розмовляла нею майже без акценту, що ще більше сподобалося данцям. Як вона сказала в інтерв'ю: «Я не вважаю граматику особливо складною, але вимова може бути важкою, оскільки ми ковтаємо деякі з наших слів. Це трохи нагадує мені китайську мову, з гортанною змичкою… Сказане так може надати слову зовсім іншого значення», — пояснила вона. «Я вирішила негайно вивчити мову. Було б жахливо вставати і говорити англійською на заручинах або дякувати комусь за щось у побуті. Це було б абсолютно неправильно. Це мій дім, і тому для мене іншого варіанту немає».

Як під час, так і після одруження, Олександра Фредеріксборзька брала участь у численних благодійних заходах, зокрема Міжнародному русі Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Данському товаристві сліпих, ЮНІСЕФ та групі захисту матерів-одиначок Mother Help. Вона також обиралася амбасадоркою ЮНІСЕФ, коли їздила до Таїланду, щоб відвідати хворих на ВІЛ/СНІД.

Розлучення 16 вересня 2004 року принц Йоакім і принцеса Олександра оголосили про своє розставання та можливий намір розлучитися. У Данській королівській родині це було перше з 1846 року розлучення. Депутати Фолькетингу вирішили внести Олександру до цивільного списку на все життя, незалежно від її можливого майбутнього повторного шлюбу. Виплати Олександрі її нової щорічної допомоги у розмірі 2,1 мільйона крон (330 000 доларів США) почалися з 1 жовтня 2004 року. Через півроку 8 квітня 2005 року шлюб було офіційно розірвано. 23 червня 2017 року Олександра Фредеріксборзька оголосила, що відмовиться від свого права на цивільний список Данії в липні 2020 року, що збігається з 18-річчям принца Фелікса.

Другий шлюб і теперішнє життя Влітку 2005 року графиня Олександра почала з'являтися у компанії молодого данського фотографа Мартіна Йоргенсена (; . 2 березня 1978, Вальбю) — сина відомого данського кінопромисловця Якоба Йоргенсена (), який володіє кіностудією «JJ Film». Ця компанія випустила і продовжує виробляти численні документальні фільми, в яких брала участь королівська родина.

Олександра одружилася з Мартіном Йоргенсеном 3 березня 2007 року на приватній церемонії в церкві Остер-Егеде біля Факсе, у зв'язку з чим втратила титул принцеси Данської та отримала титул графині Фредеріксборзької, що офіційно виключило її з членів Данського королівського дому. Окрім юних принців Миколая (на той час йому було близько 7 років) та Фелікса (у 5-річному віці), ніхто з данської королівської родини не прийшов на церемонію. У 2007 році графиня Фредеріксборзька увійшла до ради директорів данської компанії Ferring Pharmaceuticals. У вересні 2015 року було оголошено, що Йоргенсен і графиня розлучаються після восьми з половиною років шлюбу. Причиною розлучення графиня назвала розбіжності в цінностях. Розлучення було завершено в 2015 році.

У 2017 році було оголошено, що вона обійме посаду завідувачки кафедри бізнесу та уряду в Школі бізнесу Келлі Університету Індіани.

Олександра все ще іноді відвідує заходи зі своїм колишнім чоловіком та рештою королівської родини Данії. Серед інших подій, у 2012 році вона відвідала гала-виставу в Koncerthuset на честь 40-річчя королеви Маргрете II, а в 2018 році вона відвідала гала-вечерю з нагоди 50-річчя свого колишнього зятя, кронпринца Фредеріка, у Крістіансборзському палаці.

Генеалогія

Нагороди

: Орден Слона Пам'ятна медаль Срібного ювілею королеви Маргрете II : Великий хрест ордена Білої троянди : Великий хрест ордена Зірки Румунії : Великий хрест ордена Адольфа Нассау

Примітки

Посилання

Графиня Олександра на сайті www.ferring.com