Ой у полі криниченька

Ой у полі криниченька — українська народна жниварська пісня, також належить до жанру ліричних пісень «Там у полі криниченька» аналіз.. Пісня існує в декількох варіантах. Також існує пісня з ідентичною назвою, але з іншим сенсом, про життя і смерть чумака.

У пісні відображено типову для народної лірики тему кохання в якій наявний «соціальний момент», а саме незгода батьків на відносини дівчини з коханим, що було розповсюдженим явищем в 19 столітті, за часів патріархального та феодального ладу на території України.

В тексті пісні наявні літературні рими. У першій строфі кінцеві склади завершальних слів рядків утворюють точний збіг рим (криниченька — водиченька). У строфі номер три, присутня рима-асонанс, де наявний неточний збіг закінчень слів (молоденький — дівчиноньку).

Для лексичного набору пісні є характерним вживання надзвичайно поширених в фольклорі епітетів образно-синтаксичної форми: «холодна водиченька», «козаче молоденький», ці епітети підсилюють емоційне сприйняття образності, формують чуттєве забарвлення пісні. З цього можна висловити припущення, що час створення цього пісенного зразка належить (умовно) до фольклору кінця ХУІІІ-го, першої половини ХІХст., коли ще досить стійкими були патріархальні традиції і широко вживані типові (постійні) літературні образи для фольклору козацької доби: — «козак — козаченько», «дівчина — дівчинонька» Матеріали з курсів музичної фолбклористики.

Текст

Ой у полі криниченька, Там холодна водиченька.

Ой там Роман воли пасе, Катерина воду несе.

Роман воли покидає, Катерину переймає.

Катерино, серце моє, В тебе личко рум'янеє.

Ой Романе, Романочку, Не гай мене до раночку.

Налетіли гуси з броду, Замутили чисту воду.

Я, молода, постояла, Поки вода устояла.

Ой у полі криниченька, Там холодна водиченька.

Ой у полі криниченька, Там холодна водиченька Ой у полі криниченька.

Див. також Народні пісні

Примітки

Ой у полі криниченька

Źródło i licencja