Степан Іларіонович Письменний (15 листопада 1923, Григорівка — 26 грудня 2010, Харків) — український художник; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1958 рокуПисьменний Степан Іларіонович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 454.Письменний Степан Іларіонович / Художники Харківщини..
Біографія Народився 15 листопада 1923 року в селі Григорівці (нині у складі селища міського типу Компаніївки Кіровоградської області, Україна). Упродовж 1939—1941 років навчався у Дніпропетровському художньому училищі, був учнем Олександра Куко.
Брав участь у німецько-радянській війні. З листопада 1942 року воював під Сталінградом, брав участь у Міусській та Яссько-Кишинівській операціях, в прориві оборони та ліквідації плацдарму на річці Молочній. В жовтні 1943 року був контужений, а в серпні 1944 року — тяжко поранений В. Г. Ноженко. Степан Письменний — художник з поетичним світобаченням / Музейний простір.. Після довгого лікування в квітні 1945 року був комісований і вимушений носити слуховий апаратЛеся Нестройна Шевченко. В обласному художньому музеї розгорнули виставку «Співець часу» художника-земляка Степана Письменного / З перших уст..
Протягом 1946—1949 років продовжив навчання у Дніпропетровському художньому училищі, а у 1949—1955 роках у Харківському художньому інституті у Йосипа Дайца і Василя Мироненка.
Після здобуття фахової освіти залишився у Харкові. Працював художнім редактором харківського видавництва «Прапор». Співпрацював з київськими та московськими видавництвами. Член КПРС з 1952 року. Мешкав у Харкові в будинку на проспекті Правди, № 7, квартира № 262. Помер у Харкові 26 грудня 2010 року. Похований у Харкові.
Творчість Працював у галузях станкової та книжкової графіки. В останні роки життя звернувся станкового живопису, писав темперні пейзажі. Серед робіт:
серії ліногравюр «Донбас» (1957); «Новобудови семирічки на Україні» (1960): «На будівництві Кременчуцької ГЕС» (Кіровоградський обласний художній музей); «На будівництві шлюзу КремГЕС» (Кіровоградський обласний художній музей); «Індустріальні мотиви» (1961); «Наші будні» (1965); «Індустріальний Харків» (1965); «Україна будується» (1970; графіка «Сталінград — 1943» (1962); «Свої турботи» (1962); «Новий район» (1962, Кіровоградський обласний художній музей); «Людина та природа» (1974); «У заповіднику» (1979); «Художник та модель» (2001); живопис «Лавра. Святогорськ»; «Вартові Кам'яної Могили»; «Сонячний вересень»; «Теплий день»; «Дніпро біля Канева»; «Надвечір'я. Київська лавра». </div> Оформив та проілюстрував біля 30 книг.
Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1963 року.
Відзнаки Зотола медаль «За внесок у розвиток культури і мистецтва» (за ліногравюру «Свої турботи» на бієнале 1962 року в Італії); Орден Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)Письменный тепан Илларионович / Подвиг народа. ; Орден «Знак Пошани» (1986).
У мистецтві У 2003 році харківський художник Володимир Гольба написав олійний портрет «Гвардії єфрейтор Великої Вітчизняної війни художник Степан Іларіонович Письменний».
Примітки
Література Письменний Степан Іларіонович // ; Письменний Степан Іларіонович //