Аборігіни (, також ) — назва найдавнішого відомого етносу, який проживав на землях Лація, у працях античних істориків. Сучасний термін «абориген» походить від позначення даного народу.
Етимологія Етимологія назви неясна. Сучасне тлумачення як «початкові», у римський час не засвідчено. У Лікофрона вони названі ΒορείγονοιЛикофрон. Александра. 1253 «ті що походять з півночі (від Риму)». Висловлювалася також гіпотеза, що спочатку ім'я могло звучати AberrigenesДионисий Галикарнасский. Римские древности. I 10, 2 (со ссылкой на неких «других писателей»)Псевдо-Аврелий Виктор. Происхождение римского народа. IV, 2 (від лат. aberrare «блукати, відхилятися»), із зазначенням на (можливо) кочовий спосіб життя.
Походження Вже античні джерела висловлюють суперечливі точки зору про походження аборигенів. Лише частина авторів вважає їх дійсно споконвічними мешканцями; інші бачать в них мігрантів лігурійського або грецького походження. Вони прийшли з області Реата (нині Рієті), витіснивши сакранів або сикулів з Лацію і перемігши умбрів. Гай Саллюстій описує їх як нецивілізованих, тоді як інші джерела вказують на те, що аборігіни мали монархію. Відомі імена кількох аборігінських царів, багато з яких збігаються з іменами римських богів: Сатурн, Тібр, Фавн, Авентин, Пік, а також відомий цар Латин, ім'я якого пов'язане з областю Лацій. Ознайомлення аборигенів з грецькими письменами та пантеоном приписували Евандру.
У переказах аборігіни, поряд з троянцями під проводом Енея, вважаються одним з двох народів, що сформували етнос латинів. Міфи дуже суперечливі в тому, що стосується відносин між латинами та троянцями: в одних міфах ці два племені виступають як союзники, в інших — як противники.
Юстин відносить до аборігінів навіть Ромула, засновника Риму.
Примітки
Джерела
Conrad Cichorius.. Aborigines : [нім.] // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — Stuttg. : J.B. Metzler[de], 1893. — Bd. I,1. — Kol. 106—107.
Посилання
Aborigines auf www.heinrich-tischner.de