Михайло Ананійович Ананьєв (; 15 жовтня 1925, Москва — 2011) — російський живописець; член Спілки художників СРСР з 1970 року. Заслужений художник Російської Федерації з 1995 року, народний художник Російської Федерації з 2010 рокуАнаньев Михаил Ананьевич / Студія військових художників імені Митрофана Грекова..

Біографія Народився 15 жовтня 1925 року в місті Москві (нині Росія). Навчався у Московському художньо-промисловому училищі імені Михайла Калініна, з третього курсу якого у 1945 році був призваний до Червоної армії. У складі діючої армії 1-го Далекосхідного фронту брав участь у радянсько-японській війні. Закінчив війну в Маньчжурії, і ще вісім років служив Далекому Сході.

Після демобілізації у 1953 році продовжив навчання на вищому відділенні училища імені Калініна і закінчив його у 1955 році. Його педагогами були Чингіз Ахмаров, Євген Львов. Дипломна робота — розпис на пап'є-маше «Максим Горький на Волзі» (керівник Євген Теляковський). З 1955 року працював у Студії військових художників імені Митрофана Грекова.

Помер у 2011 році.

Творчість Працював у галузі станкового живопису. Написав:

картини «Тривога на заставі» (1955, разом з Володимиром Фельдманом); «На кордоні» (1957); «Дзержинський у Леніна у Розливі» (1960—1961, подарована Військово-політичній академії імімені Фелікса Дзержинського в Польщі); «Не пройде» («Бій артилеристів на Можайському шосе», 1962; Бородинський військово-історичний музей-заповідник); «Вартові неба» (1965); «Поєдинок біля села Строково» (1966); «У тилу ворога» (1976); «Капітуляція Квантунської армії» (1988); портрети першого льотчика-космонавта Юрія Гагаріна (1961, Центральний будинок авіації та космонавтики, Москва; варіант — 1962, Центральний музей Збройних сил); серія «Космонавти» (1963); пейзажі «Стара фортеця» (1974); «Псков. Кутова вежа XV століття» (1970). </div> Також писав пейзажі Криму, Сибіру та Далекого сходу. Автор серії акварелей «Бородинське поле» (1962). Написав велику серію робіт про будівництво БАМу.

Автор і співавтор 15 діорам, зокрема:

«На дніпровській переправі» (1948); «Рейкова війна (Партизанська засідка)» (1958, разом з Володимиром Фельдманом, Брянський краєзнавчий музей); «Штурм Перекопу» (1959—1962, співавтори Марат Самсонов та Володимир Фельдман; Центральний музей Збройних сил); «Штурм 1945» (1967); «Розгром польськошляхетських військ загонами козаків та міщан на чолі з Іваном Богуном у Вінниці. Березень 1651 року» (1969, співавтори Петро Жигімонт, Геннадій Марченко; Вінницький краєзнавчий музей)Олександр Федоришен. Оборона Вінниці 1651 року: факти і міфи. / Vежа. Вінницький інформаційний портал. 13 березня 2021.; «Грудневе збройне повстання 1905 в Пермі» (1970; Пермський краєзнавчий музей); «Прорив Волинського укріпленого району» (1985, разом з сином Олександром Ананьєвим; Музей історії військ Далекосхідного військового округу у Хабаровську). </div> 1962 року брав участь у відновленні панорами Франца Рубо «Бородинська битва» для Музею-панорами у Москві. У 1963 році виконав панно «На сторожі Батьківщини»

Учасник виставок з 1957 року. У 1961 році його роботи експонувалися у Парижі.

Примітки

Література Ананьев Михаил Ананьевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах / ответственный редактор Т. Н. Горина, главный составитель и библиограф О. Э. Вольценбург и другие — Москва: Издательство «Искусство», 1970. — Том 1 (Аавик—Бойко). С. 131.