«Музей невинності» (тур. Masumiyet Müzesi) — роман Орхана Памука, нобелівського лауреата (2006 р.), турецького письменника, володаря Дублінської премії (2003 р.) та німецької премії Миру (2005 р.) вийшов друком 29 серпня 2008 року. Дія книги відбувається в Стамбулі між 1975 і 1984 роками і показує історію кохання багатого бізнесмена Кемаля і його бідної родички Фюсун.
Авторські права на переклад купили тридцять видавництв світу.
Українською мовою твір видано у 2012 році в видавництві Фоліо (м. Харків) у перекладі О.Б. Тульчинського та Г. В. Рог. Обсяг роману в перекладі становить 670 сторінок. У кінці роману розміщений алфавітний список діючих персонажів книги. У тексті книги розміщений квиток, який дає право на разове відвідування Музею невинності, який відкритий у Стамбулі.
Сюжет. «Музей невинності » - складна любовна психологічна драма на фоні 70—80-их років ХХ століття.
Твір має і політичний підтекст, і соціальний аспект, і знайомство з культурною спадщиною, і, звичайно, не на останньому місці, найрозповсюдженіша проблема стосунків між чоловіком і жінкою з усіма обов’язковими складниками: кохання, нещасливе кохання через неможливість бути разом, непорозуміння через відсутність спільних інтересів, спогади про минуле щастя. У центрі – старий, як світ, сюжет: дівчина віддає свою цноту чоловікові, якого кохає, натомість той не збирається на ній одружуватися. Типовий конфлікт спостерігається в європейських країнах та країнах Сходу усіх без виключення століть.
Події відбуваються у Стамбулі. Багатій Кемаль напередодні власного весілля закохується у свою далеку, молодшу від нього на дванадцять років, бідну родичку Фюсун. Сібель – представниця стамбульської аристократії – задовольняє Кемаля, як дружина, а чуттєва, але нужденна Фюсун – як коханка. І, як не дивно, водночас він кохає обох, та лише так, як його влаштовує. Ображена фальшивістю коханого Фюсун кидає його й виходить заміж за іншого.
Ця історія продовжуватиметься довгі вісім років: Кемаль так і не одружиться на Сібель, але кожний вечір буде приходити в дім Фюсун і почне колекціонувати кожну річ, яка буде нагадувати про неї й заспокоювати його душевний біль.
З часом ця колекція: гребінці, шпильки до волосся , пляшки з-під першої турецької газованки „Мельтем”, чотири тисячі двісті тринадцять „її” недокурків стануть основою його музею, який одночасно буде відображенням життя Стамбула кінця ХХ століття. Через роки страждань, осуду, пліток Фюсун і Кемаль знову зустрінуться . Їх почуття з часом не зникли. Закохані готуються до весілля і медового місяця. Але Фюсун свідомо провокує жахливу автокатастрофу.
Музей буде відкрито після загибелі головної героїні, яка стала кульмінацією роману.
Книга «Музей невинності»– це ще й доволі цікавий довідник з колекціонування та музеєзнавства, де можна знайти описи як знедолених ісламських колекціонерів, які тісняться у крихітних квартирах, так і – ошатних приватних музеїв Америки та Європи, котрі стали „підґрунтям Західної цивілізації”.
Одна з центральних ідей роману - музеї, класифікація експонатів та повага до власної історії – це той Захід, який ми сьогодні бачимо.
Музей невинності Museum of Innocence, Masumiyet Müzesi
Туреччина, Стамбул
Відкритий музей у 2012 р. , він непорушно зв'язаний із романом «Музей невинності». Речі, які стали експонатами музею, письменник збирав більше 15 років — купуючи їх на барахолках та в антикварних крамницях.
Кожен стенд експозиції присвячений одному розділу роману .
Вітрини музею представляють речі, які оточують головних героїв роману – Фюсун та Кемаля. Експонати стендів: старовинні предмети побуту, посуд, біжутерія, газети, іграшки, гребінці, запальнички, ключі, старі консервні баночки, пляшки,недокурки, квитанції та багато іншого. Речі, зібрані в «Музеї невинності», розповідають про історію всього Стамбула від 1950 року по 2000 рік.
Проект музею Орхан Памук розробляв разом із групою архітекторів, художників і дизайнерів. Сума коштів, витрачених на створення музею, невідома, та за словами автора , Нобелівської премію (близько мільйона євро), на музей не вистачило.
Примітки