Копенгагенський S-потяг () або S-поїзд — система міських та приміських поїздів агломерації Копенгагена. Поєднана міська та приміська залізниця обслуговує більшу частину міського району Копенгагена та є аналогом систем S-Bahn у Берліні, Відні та Гамбурзі. Потяги з'єднують центр Копенгагена з Гіллередом, Клампенборгом, Фредерікссундом, Фарумом, Хойє-Тострупом та Кеге. Протяжність двоколійної залізниці 170 км«Virksomheden DSB S-tog a/s» (PDF) (in Danish). Archived from the original (PDF) on 2012-07-28. з 86 станціями S-поїзда, вісім з яких знаходяться в сусідніх містах за межами Копенгагена.
S-поїздом керує компанія DSB S-tog A/S, а коліями володіє Banedanmark. Залізничні перевезення обслуговуються S-поїздами «четвертого покоління», які складаються з 8-вагонних (клас SA, 104 локомотиви) та 4-вагонних (клас SE, 31 локомотив).
Система працює з долученням з окремими станціями копенгагенського метрополітену, зокрема, в центрі міста, Фредеріксберга та Амагера. Обидва складники громадського транспорту перевозять півмільйона пасажирів щодня, зокрема S-tog обслуговує понад 357 000 пасажирів на день.
S-tog доповнюється регіональними поїздами, місцевими дизельними поїздами в межах Копенгагена, розгалуженою мережею автобусів і двома лініями маршрутних човнів, які називаються портовими автобусами. Автобусні термінали міста часто примикають до станцій S-потягу або метро. Різні мережі використовують загальну систему тарифних зон і квитків.
Історія Приміська залізнична система Копенгагена S-Train у Данії використовує шість радіальних і дві сполучні залізничні лінії, побудовані наприкінці XIX — на початку XX століть для приміського транспорту до житлових районів навколо центру міста та з них.
S-лінія створили з метою електрифікації існуючої місцевої залізничної мережі навколо Копенгагена. Підготовка до рішення була здійснена Комісією з електрифікації 1926 року, дотримуючись кількох інших підходів до планів. У 1929 році Комісія представила доповідь, у якій запропонувала спочатку електрифікувати лінії короткого сполучення від Копенгагена до Клампенборга, а також, можливо, Фредеріксберг-Ванлезе-Геллеруп, а потім лінію до Голте, коли двоколійна лінія Холте-Гіллеред була прийнята в експлуатацію для звичайних поїздів. Після розгляду пропозиції DSB, ділянку до Вальбі було додано як перший етап електрифікації секції до Баллерупу, а в квітні 1930 року було подано та прийнято відповідний проєкт.
Перша ділянка була відкрита 3 квітня 1934 року і проходила від Клампенборга до Геллерупа та від Ванлезе до Фредеріксберга. Це була перша електрифікована залізниця в Данії.
Станції від початку були позначені літерою «S», подібно до станцій у берлінській системі поїздів S. Навколо походження назви «S-tog» («S-поїзд») точаться дебати, багато хто посилається на те, що назва системи походить від конкурсу в газеті Politiken. Колегія суддів навела довгий список можливих назв цієї залізниці «S» у S-tog, зокрема: «державні залізниці», «міська залізниця», «Великий Копенгаген», «сонце», «озеро», «ліс», «пляж», «сніг», «катання на лижах», «катання на ковзанах», «сани», усі вони починаються з данської літери «S». Ларсен і Поульсен, однак, заперечують, що ця основа для назви системи є міським міфом і що DSB вже визначив назву. Однак варіант цих назви свідчить, що початкова мета функціонування S-потягів визначалася на розважальних одноденних поїздках із міста до сільської місцевості.
Геллеруп — Гіллеред, Сванемеллен — Фарум були існуючими лініями, реорганізованими в нову мережу, як і лінія між Фредерікссундом та Вальбі. Ділянка Вальбі — Ванлезе відкрита в 1941 році, була продовжена до Баллерупа в 1949 році, а потім, нарешті, до Фредерікссунда в 1989 році. Залізнична лінія мала одну колію між Баллерупом і Вексе до 2000 року і між Вексе та Фредеріксундом до 2002 року.
Нові колії були встановлені вздовж існуючої лінії між Вальбе та Хойє-Тострупа, відкритої в 1953 році. Його було продовжено до Тааструпа в 1963 році, а потім у 1986 році до кінцевого пункту призначення в Хойє-Тоструп.
Абсолютно нова лінія: лінія Затока Кеге була побудована між Дуббослсбро та Кеге у чотири етапи: Дуббослсбро — Валленсбек відкрито в 1972 році; Валленсбек до Гандіга у 1976 році; від Гандіге до Сонячного Берега у 1979 році, а потім, нарешті, до Кеге у 1983 році.
Лінія Фредеріксберг — Ванлезе — Грендаль була закрита з появою копенгагенського метрополітену. Колишній маршрут Житловий масив Грондаль — Новий Еллеб'єрг було перетворено на ділянку S-лінії.
Спочатку для окремих маршрутів не використовувалися літери чи цифри, але з введенням літнього розкладу 14 травня 1950 року система перейшла на літери, що позначають маршрути.
З 1978 року системою S-train повністю керує одна людина.
Мережа Мережа складається з центральної частини в центрі Копенгагена, яка розбивається на три радіальні лінії на кожному кінці, досягаючи зовнішніх передмість і сусідніх міст. Радіальні секції з'єднані одна з одною через цю центральну секцію. Система розроблена таким чином, що поїзд з будь-якого південного радіала може продовжити рух по будь-якому з трьох північних і навпаки. У центрі міста потяги курсують під землею у двох ділянках тунелю, які також обслуговуються регіональними поїздами. В інших місцях залізничні колії знаходяться на відкритому повітрі, іноді вище або нижче рівня вулиці.
Три північні радіали:
Фарумбанен (раніше Гаресковбанен) (лінія Фарум) до Фарум (лінії B та Bx). Нордбанен (північна лінія) до Голте та Гіллерод (лінії A та E). Лінія Клампенборг до Клампенборга (лінія C)
Три південні радіали:
Лінія Затоки Кеге до Хундіге, Сольред та Кеге (лінії A та E). Вестбанен (західна лінія) до Хойє-Тоструп (лінії B і Bx) Лінія Фредеріксунд до Баллерупа та Фредерикссунна (лінії C & H)
Шість радіалів для додатково з'єднання
Рінгбанен (кільцева або лінія F), що проходить між Геллерупом на півночі та Ню-Еллеб'єргом на півдні. Кільцева лінія з'єднана з Нордбанен (північна лінія) і лінією Клампенборг до Геллерапа, але зазвичай вона використовується лише для з'єднання з лінією Клампенборг. Кільцева лінія має підвищену частину, включаючи станцію Норребро, звідки відкривається вид на деякі з найбільш густонаселених районів міста, Норребро та Нордвест (дослівно — Північний захід). Перехрестя Фарумбане з іншими лініями в Рипаркен та Сванемеллен — це коротка підвищена ділянка та короткий тунель, що прямує на північ, відповідно.
Середня відстань між станціями становить 2,0 км, вона коротша в центрі міста та внутрішніх районах, а довша в наприкінці ліній, які обслуговують передмістя.
Лінії З грудня 2020 року в мережі працює сім ліній. A, B, C та F — працюють цілий тиждень, а E і H тальки з понеділка по п'ятницю, тоді як Bx — це лінія підтримки, яка працює лише в годину пік.
Усі станції відкриті щонайменше за 10 хвилин до закінчення руху поїздів увечері. Відправлення поїздів відбуваються приблизно кожні дві хвилини на станціях центрального маршруту міста, оскільки всі лінії, крім кільцевої лінії F, використовують той самий шлях. На більшості приміських ліній потяги відправляються кожні п'ять хвилин. У неділю ці проміжки часу подовжуються вдвічі. Лінія Маршрут Частота (хв) Коментарі А (Solrød Strand, дослівно — Сонячний Берег) — Гандінг — Копенгаген Н — Гіллерод 10 Б Хойє-Тоструп — Копенгаген H — Фарум 10 Bx Хойє-Тоструп — Копенгаген H — Буддінге (20) Тільки в годину пік C Фредерікссунн — Копенгаген Х — Клампенборг 10 E Кеге — Копенгаген Х — Холте 10 Тільки понеділок-п'ятниця Ф Нью-Еллеб'єрг — Флінтхольм — Геллеруп 5 Х Баллеруп — Копенгаген Н — Остерпорт 20 Тільки понеділок-п'ятниця Спочатку для окремих ліній не використовувалися літери чи цифри, але розклади від 14 травня 1950 року для ліній Клампенборг, Голте та Фредеріксберг були позначені як секції 1a, 1b та 1c. Ці лінії стали A, B і F відповідно, тоді як одночасно була створена нова лінія C.
У 1963 році на лініях у годину пік було введено підпорядкований x (за доплату), першою була лінія Bx. З 1979 по 1989 рік деякі лінії, які використовувалися лише вдень у будні дні, характеризувалися подвоєнням літер рядка, Bb та Cc. З 1989 по 1993 рік вони отримали звичайні рядкові літери. Потім вони перейшли на систему з підпорядкованими «+», A +, B + і H +. Від цієї системи відмовилися у 2007 році із запровадженням 10-хвилинної роботи на ключових денних лініях.
Станції З 86 станцій S-tog Копенгагена 32 розташовані в центральних зонах 1-го та 2-го тарифів. Ще 35 станцій розташовані в межах міського району Копенгагена. Таким чином, лише 17 станцій можна вважати розташованими у передмісті.
Сорок шість станцій розташовані на підвищенні, двадцять одна — на рівні вулиці, п'ятнадцять — під землею, 4 — на різних рівнях і одна — лише під землею. У центрі міста (зони 1 та 2) станції розташовані або вище, або нижче рівня вулиці.
Більшість станцій складається з двох колій, кожна з яких має власну бічну платформу або верхню платформу між ними. Однак на терміналах і хабах може бути кілька колій і платформ залежно від місцевих умов. Старі станції часто проєктували із будівлею станції, де раніше продавали квитки, але після того, як у 1970-х роках поступово перейшли до станцій без обслуговування людьми з квитковими автоматами, конструкція нових станцій, як правило, стала простішою. На деяких станціях досі існують кіоски з можливістю придбання квитків, але в ряді випадків старі пункти продажу квитків перепрофільовані, або ці будівлі знесені.
На більшості кінцевих станцій доступні інші типи потягів для поїздок до віддалених міст у столичній зоні (L-tog, дизельні місцеві потяги) або до решти Зеландії та інших островів між Великим Бельтом та Ересунном (regionaltog, регіональні поїзди). Потяги через Ересунн до Сконе та головного міста цього ландскапу Мальме, з'єднуються з мережею S-train у центрі міста.
Сервіси У системі S-train був наданий безкоштовний Wi-Fi доступ до Інтернету. Його було закрито 1 січня 2020 року через непопулярність цього сервісу.
Продаж квитків S-tog разом із автобусами, регіональними поїздами та копенгагенським метро використовує Rejsekort, електронну систему продажу квитків у Данії. Пасажири також можуть придбати паперові квитки на одну поїздку в автоматах з продажу квитків готівкою або кредитними картками чи в кіосках 7-Eleven на залізничних станціях і станціях метро або за допомогою програми «DOT Tickets» для iOS або Android. Місто поділено на зони подорожі, і ціна поїздки залежить від того, скільки поїздок пройдено (мінімум 2 зони). Ціна однакова незалежно від того, їдете ви автобусом, потягом чи S-Train, і 20 % знижка застосовується під час подорожі поза часом пік, якщо ви використовуєте Rejsekort.
У системі приймаються як City Pass, так і Copenhagen Card, призначені для туристів.
Перспективи розвитку Заплановано будівництво нової станції: Favrholm (будівництво розпочато у 2022 році, неподалік Гіллереда)
Оскільки між Дуббослбро та Svanemøllen (дослівно — Лебединий млин) зараз курсують 30 поїздів щогодини в кожному напрямку, обговорювалося будівництво нового тунелю, який би пролягав з півночі на південь у густонаселених районах.
Пропозиції щодо продовження Західної лінії (Вестбанен) від Хойє-Тоструп до Роскілле вздовж існуючих колій обговорювалися кілька разів і станом на 2019 рік перебували на стадії розгляду доцільності цього проєкту.
Подовження від Клампенборга до Генльсінгера (перетворення залізниці Кістбейн на стандарт S-train) виявилося б складнішим проєктом, але актуальним. Основною проблемою є відсутність додаткової пропускної здатності в центральному тунелі.
Було запропоновано підключити аеропорт Копенгагена, Каструп, до цієї мережі, хоча його вже обслуговують як регіональні поїзди, так і копенгагенське метро.
Управління транспорту Данії (Trafikstyrelsen) запропонувало перетворити F-лінію мережі S-поїздів на стандарт метро як лінію M5. Єдиною поточною розв'язкою між лінією F та мережею метро є дві станції Флінтхольм та Норребро.
Планується, що у 2024/2026 роках лінія F працюватиме без водіїв і працюватиме цілодобово.
Технічний огляд