Вплив зміни клімату на здоров'я людини все більше вивчається та кількісно вимірюється. Зміни поділяються на три основні категорії: (i) прямі наслідки (наприклад, через хвилі спеки, екстремальні погодні явища), (ii) впливи пов'язаних із кліматом змін екологічних систем і взаємозв'язків (наприклад, урожайність сільськогосподарських культур, продуктивність моря) та (iii) більш непрямі наслідки, такі як зубожіння, переміщення та проблеми з психічним здоров'ям.

Якщо говорити точніше, зв'язок між здоров'ям і спекою включає такі основні аспекти: вплив хвиль спеки на вразливі верстви населення, смертність, пов'язану зі спекою, зниження працездатності працівників, які працюють поза приміщеннями, і вплив на психічне здоров'я. Існує цілий ряд чутливих до клімату інфекційних захворювань, які можуть збільшитися в деяких регіонах, наприклад, хвороби, що передаються комарами, холера та деякі хвороби, що передаються через воду. Екстремальні погодні явища (повені, урагани, посухи, лісові пожежі) також сильно впливають на здоров'я через травми, хвороби та забруднення повітря у випадку лісових пожеж. Іншими непрямими наслідками зміни клімату для здоров'я можуть бути погіршення продовольчої безпеки, недоїдання та водопостачання.

Уразливі групи населення особливо вразливі до впливу зміни клімату. Наприклад, маленькі діти та літні люди найбільш вразливі до сильної спеки.

Наслідки зміни клімату для здоров'я все більше викликають занепокоєння міжнародної спільноти, що займається політикою охорони здоров'я. Уже в 2009 році у відомому загальномедичному журналі The Lancet була опублікована публікація: «Зміна клімату є найбільшою глобальною загрозою здоров'ю ХХІ століття». Це було повторено в заяві Всесвітньої організації охорони здоров'я в 2015 році. У 2019 році Австралійська медична асоціація офіційно оголосила зміну клімату надзвичайною ситуацією.

Дослідження показали, що комунікація про зміну клімату з більшою ймовірністю призведе до залучення громадськості, якщо вона розглядається як проблема здоров'я, а не просто як екологічна проблема.

Фон

Наслідки зміни клімату Зміна клімату впливає на фізичне середовище, екосистеми та людські суспільства. Зміни в кліматичній системі включають загальну тенденцію до потепління, більш екстремальну погоду та підвищення рівня моря. Вони, у свою чергу, впливають на природу та дику природу, а також на людські поселення та суспільства. Наслідки зміни клімату, викликаної діяльністю людини, є широкомасштабними та далекосяжними, особливо якщо не вжити значних кліматичних заходів. Прогнозовані та спостережувані негативні наслідки зміни клімату іноді називають кліматичною кризою.

Зміни клімату на всій Землі нерівномірні. Зокрема, більшість ділянок суші нагріваються швидше, ніж більшість океанів, а Арктика нагрівається швидше, ніж більшість інших регіонів. Серед наслідків зміни клімату для океанів є підвищення температури океану, підвищення рівня моря внаслідок потепління океану та танення крижаного покриву, посилення стратифікації океану та зміни океанічних течій, включаючи послаблення атлантичної меридіональної циркуляції.  Вуглекислий газ з атмосфери створює підкислення океану.

Недавнє потепління сильно вплинуло на природні біологічні системи. Це призвело до деградації землі через підвищення температури, висихання ґрунтів і підвищення ризику лісових пожеж.IPCC, 2019: Summary for Policymakers. In: Climate Change and Land: an IPCC special report on climate change, desertification, land degradation, sustainable land management, food security, and greenhouse gas fluxes in terrestrial ecosystems [P.R. Shukla, J. Skea, E. Calvo Buendia, V. Masson-Delmotte, H.- O. Pörtner, D. C. Roberts, P. Zhai, R. Slade, S. Connors, R. van Diemen, M. Ferrat, E. Haughey, S. Luz, S. Neogi, M. Pathak, J. Petzold, J. Portugal Pereira, P. Vyas, E. Huntley, K. Kissick, M. Belkacemi, J. Malley, (eds.)]. https://doi.org/10.1017/9781009157988.001 Багато видів у всьому світі мігрують до полюса до холодніших областей. На суші багато видів переміщуються на висоту, тоді як морські види шукають холоднішу воду на більшій глибині. При потеплінні на 2 °C (3,6 °F) близько 10 % видів на суші опинилися б під загрозою зникнення.

Вразливість до зміни клімату

У звіті за 2021 рік, опублікованому в The Lancet виявлено, що зміна клімату не однаково впливає на здоров'я людей. Найбільший вплив, як правило, припадає на найбільш уразливі верстви населення, такі як бідні, жінки, діти, люди похилого віку, люди з уже існуючими проблемами зі здоров'ям, інші меншини та працівники, які працюють на природі.

Існують певні предиктори стану здоров'я людей, які визначатимуть соціальну вразливість людей. Їх можна згрупувати за «демографічними, соціально-економічними, житловими, медичними (наприклад, наявними станами здоров'я), сусідськими та географічними факторами».

Типи шляхів впливу на здоров'я

Зміна клімату пов'язана з наслідками для здоров'я трьома основними шляхами:

Прямі механізми або ризики: зміни екстремальних погодних умов і, як наслідок, посилення штормів, повеней, посух, хвиль спеки (сюди також підходять лісові пожежі). Непрямі механізми або ризики: вони опосередковані змінами в біосфері (наприклад, у тягарі хвороб і розповсюдженні переносників хвороб, або доступності їжі, якості води, забрудненні повітря, змінах у землекористуванні, екологічних змінах). Соціальна динаміка (вік і стать, стан здоров'я, соціально-економічний статус, соціальний капітал, інфраструктура громадського здоров'я, мобільність і конфліктний статус).

Ці ризики для здоров'я відрізняються в різних країнах світу. Наприклад, відмінності в наданні медичних послуг або економічному розвитку призведуть до різних ризиків для здоров'я людей у різних регіонах.

Огляд впливу на здоров'я

Загальний вплив на здоров'я Прямі, непрямі та соціальні динамічні наслідки зміни клімату на здоров'я та добробут спричиняють такі наслідки для здоров'я: серцево-судинні захворювання, респіраторні захворювання, інфекційні захворювання, недоїдання, психічні захворювання, алергії, травми та отруєння.

На здоров'я та надання медичних послуг також може вплинути крах систем охорони здоров'я через кліматичні події, такі як повені. Тому побудова систем охорони здоров'я, стійких до зміни клімату, є пріоритетом.

Вплив на психічне здоров'я

Вплив зміни клімату на психічне здоров'я та благополуччя може бути негативним, особливо для вразливих груп населення та тих, хто вже має серйозні психічні захворювання. Є три широкі шляхи, якими можуть відбуватися ці ефекти: прямо, опосередковано або через усвідомлення. Прямий шлях включає стани, пов'язані зі стресом, спричинені впливом екстремальних погодних явищ, таких як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Наукові дослідження пов'язують наслідки психічного здоров'я з декількома кліматичними впливами — спекою, вологістю, опадами, посухою, лісовими пожежами та повенями. Text was copied from this source, which is available under a Creative Commons Attribution 4.0 International License Непрямий шлях може полягати через порушення економічної та соціальної діяльності, наприклад, коли площа сільськогосподарських угідь менш здатна виробляти їжу. Третій шлях може полягати в простому усвідомленні загрози зміни клімату, навіть тими особами, на яких вона не впливає.

Результати психічного здоров'я вимірювалися в кількох дослідженнях за такими показниками, як госпіталізація в психіатричні лікарні, смертність, рівень самоушкоджень і самогубств. До вразливих груп населення та етапів життя належать люди з уже наявними психічними захворюваннями, корінні народи, діти та підлітки. Емоційна реакція на загрозу зміни клімату може включати екологічну тривогу, екологічне горе та екологічний гнів. Такі емоції можуть бути раціональною реакцією на деградацію природного світу та призводити до адаптаційних дій.

Оцінити точні наслідки зміни клімату для психічного здоров'я важко; Підвищення екстремальної спеки створює ризики для психічного здоров'я, що може проявлятися у частішій кількості госпіталізацій у зв'язку з психічним здоров'ям і схильності до самогубства.

Вплив, викликаний теплом

Вплив вищих глобальних температур матиме наслідки для таких аспектів: вразливість до екстремальної спеки, вплив хвиль спеки на вразливе населення, спека та фізична активність, зміна працездатності, спека та настрій (психічне здоров'я), смертність, пов'язана зі спекою.

Середня глобальна температура та температура поверхні суші та океану вказують на потепління на 1,09 °C (діапазон: від 0,95 до 1,20 °C) з 1850—1900 до 2011—2020 на основі кількох незалежно створених наборів даних. Починаючи з 1970-х років ця тенденція розвивається швидше, ніж за будь-який інший 50-річний період принаймні за останні 2000 років.

Вплив спеки на здоров'я вразливих людей

До вразливих людей щодо теплових захворювань належать люди з низькими доходами, групи меншин, жінки (зокрема вагітні), діти, люди похилого віку (старше 65 років), люди з хронічними захворюваннями, інвалідністю та супутніми захворюваннями. Крім того, до групи ризику входять люди, які живуть у містах (через ефект міського теплового острова), працівники, які працюють на природі, і люди, які приймають певні ліки, що відпускаються за рецептом. Вплив екстремальної спеки становить гостру небезпеку для здоров'я багатьох людей, які вважаються вразливими.

Зміна клімату збільшує частоту та серйозність хвиль спеки, а отже, і тепловий стрес для людей. Реакція людини на тепловий стрес може включати тепловий удар і гіпертермію. Екстремальна спека також пов'язана з низькою якістю сну, гострим ураженням нирок і ускладненнями під час вагітності. Крім того, це може спричинити загострення вже існуючих серцево-судинних та респіраторних захворювань. До несприятливих наслідків вагітності через високу температуру навколишнього середовища належать, наприклад, низька вага при народженні та передчасні пологи. Хвилі спеки також призвели до епідемій хронічної хвороби нирок (ХХН). Тривалий вплив тепла, фізичне навантаження, зневоднення є достатніми факторами для розвитку ХХН.

Людське тіло потребує випарного охолодження, щоб запобігти перегріванню, навіть при низькому рівні активності. За надмірної температури та вологості навколишнього середовища під час спеки адекватне охолодження через випаровування може бути порушено.

Надто висока температура за вологим термометром означає, що людське тіло більше не зможе належним чином охолоджувати шкіру. Температура по вологому термометру 35 °C вважається межею для людини (так званий «фізіологічний поріг адаптації людини» до тепла та вологості).Shaw, R., Y. Luo, T.S. Cheong, S. Abdul Halim, S. Chaturvedi, M. Hashizume, G.E. Insarov, Y. Ishikawa, M. Jafari, A. Kitoh, J. Pulhin, C. Singh, K. Vasant, and Z. Zhang, 2022: Asia. In: Climate Change 2022: Impacts, Adaptation and Vulnerability. Contribution of Working Group II to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change [H.-O. Pörtner, D.C. Roberts, M. Tignor, E.S. Poloczanska, K. Mintenbeck, A. Alegría, M. Craig, S. Langsdorf, S. Löschke, V. Möller, A. Okem, B. Rama (eds.)]. Cambridge University Press, Cambridge, UK and New York, NY, USA, pp. 1457—1579, doi:10.1017/9781009325844.012. Станом на 2020 рік лише дві метеостанції зафіксували 35 °C за вологим термометром, і лише дуже коротко, але очікується, що частота та тривалість цих явищ зростуть із триваючими змінами клімату. Глобальне потепління вище 1,5 градуса ризикує зробити частини тропіків непридатними для проживання, оскільки поріг температури за вологим термометром може бути перевищений.

Люди з проблемами когнітивного здоров'я (наприклад, депресія, деменція, хвороба Паркінсона) піддаються більшому ризику, коли стикаються з високими температурами, тому повинні бути особливо обережними., оскільки було показано, що тепло по-різному впливає на когнітивну продуктивність. Людям з діабетом, надмірною вагою, недосипанням або серцево-судинними/цереброваскулярними захворюваннями слід уникати надмірного впливу тепла.