Міські мури в Кракові - низка міських стін з оборонними спорудами (включаючи брами та вежі ), що колись оточували всю територію Кракова (нині район Старе місто ). Станом на сьогодні збереглася тільки невелика частина з усього комплексу вздовж вулиці Піярської.
Історія
Будівництво Ще на початку XIII століття Краків не мав оборонних укріплень, а 1241 року місто було повністю зруйноване татарською навалою. Тільки в 1285 році князь Лешек Чорний дав дозвіл на укріплення міста. Стіни будували з перервами до першої чверті XIV століття. У цей період укріплення набули свого основного вигляду та характеру.
Краківські укріплення складалися з подвійної стіни та рову. Внутрішня стіна з цегли та каменю була висотою 7 метрів і шириною 2,5 метра, а також зміцнена вежами по 10 метрів кожна. Подекуди вона була обладнана дерев'яним заборолом для захисників чи варти. На відстані близько 9 метрів від внутрішньої стіни розміщувалась зовнішня стіна, також відома як вал. Вал був значно нижчим – висотою близько 2 метрів, і призначався для зупинки першої атаки. У XIV столітті місто оточувало 17 веж. Кожною з веж опікувався певний цех майстрів, від чого й походять їхні назви, наприклад: Теслярська, Позументників, Іглярів.
В місто вели 7 брам, ці ворота були обладнані масивними, важкими, дубовими дверима з кутою залізною бороною, тобто величезною решіткою, яка опускалася на спеціальних ланцюгах. В нічний час всі ворота замикалися, вхід в місто був заборонений.
Місто було оточене суцільним ровом ширина якого складала 6-10 метрів, а глибина доходила до 3,5 метра. Вода до рову поступала з вже не існуючої річки Королівська Млинівка.
Ліквідація Починаючи з XVII ст. стан оборонних укріплень погіршувався. Руйнівні для міста Шведські потопи посилили занедбаність міських мурів. У 1810–1814 роках за наказом австрійського імператора Франца I рів засипали, а стіни та вежі почали розбирати. Щоб якось їх захистити проф. Фелікс Радванський писав: «Вони захищають від вітрів, що дмуть з Клепажу у бік Маріацького костелу. Недобрі ті вітри, бо сморід і сміття будуть переносити, а ще, будуть безбожно піднімати спідниці матерів і жінок» Cytat za: . 13 січня 1817 року Радванському вдалося добитися в сенату Краківської республіки зберегти для нащадків фрагменти середньовічних укріплень. Залишився лише невеликий відтинок мурів Флоріанська брама, Барбакан і три вежі: Теслярська, Столярська та Позументників. також зберігся контур найдавнішої краківської брами – Різницької, її фрагменти можна побачити в будівлі монастиря на Ґрудку.
У 90-х роках ХХ століття, під час реконструкції парку Планти, на місці колишніх міських оборонних укріплень було встановлено кам'яні пам'ятні знаки із зображенням веж та назвою кожної з них. Окрім того, контури старих мурів, веж і воріт були промарковані, вимуруваними фундаментами, в тих місцях, де це було можливим. 2007 року на відрізку збережених мурів відкрито туристичний маршрут «Оборонні вали» .
Об'єкти вздовж мурів Брами
Брами: Флоріанська (Кушнірів) - 1307, збережена Миколайська - 1312, замінила Різницьку браму Різницька- 1289, в мурах церкви на Ґрудку зберігся контур брами Нова(Пекарів) - 1395 Ґродська (Золотарів) - 1298 Дольна (на Вавелі) Побічна (хвіртка) Вісляна (Мідників і Слюсарів) - 1310 Шевська (Білувальників) - 1313 Славковська (Кравців) -1311
Вежі На карті вежі позначені цифрами:
Позументників (Шмуклярів) – напівкругла, збережена Корчмарів I (Кенша) – шестигранна Корчмарів II (Яструбина; Сторожова II) – напівкругла Порохова II Гребінників Перекупників (Салотопів i Ковбасників) – округла Барханників – округла Шапкарів – чотирикутна Кордобанників Порохова III (Купецька) – округла, найвища в Кракові Пекарська Ковалів – чотирикутна Сідельників – чотирикутна Перстенників – чотирикутна Боднарів – чотирикутна Мулярів і Каменярів – збережені залишки на території Археологічного музею Лимарів – чотирикутна Порохова I – восьмикутна Іглярів – напівкругла Малярів – чотирикутна Солярів Цирульників Хутровиків Калетників (Фарбарів) Бляхарів Рушничників Ножоробів Червоних гарбарів – напівкругла Гончарів – чотирикутна Пасників – напівкругла Палітурників (Стельмахів) – напівкругла Лазників (Крупників i Оселедників) – напівкругла Цеклярів – чотирикутна Катівська – чотирикутна Шевська I – чотирикутна Шевська II – напівкругла Мечників (Миловарів) – напівкругла Теслярів – шестикутна, збережена Столярів (Поворозників) – напівкругла, збережена
Рондлі. Серед істориків немає єдиної думки щодо їх кількості на оборонних стінах Кракова. Імовірно, їх було п'ять.
Примітки
Бібліографія
Зовнішні посилання
https://medievalheritage.eu/pl/strona-glowna/zabytki/polska/krakow-miejskie-mury-obronne/ https://plus.dziennikpolski24.pl/jak-radwanski-wiatrem-zatrzymal-walaca-sie-brame-florianska/ar/c15-16007925