Толокунська Рудня — колишнє село у Димерському районі, згодом у Вишгородському районі Київської області УРСР (нині на території України). Підпорядковувалося Толокунській сільській раді. Розташоване на правому березі річки Дніпро. Було відселене при створенні Київського водосховища.
З історії За даними праці «Уезды Киевский и Радомысльский» Лаврентія Похилевича (1887), «Толокунська Рудня, утворилася на місці Рудні, яка існувала ще за володіння цими місцями ченців, або плавильні для роздроблення та виробки заліза з болотяної руди, залишки якої зрідка трапляються і тепер на поверхні численних боліт. Виділка заліза у цих місцях давно припинилась; ліси більшою частиною вирубані, а при Рудні цілковито; і пісок оголених рівнин безперешкодно розноситься на шкоду довколишніх полів. Давня Рудня існувала на правій стороні струмка Жидок, одразу за наявним ставком і млином, біля кладовища; а село, що утворилося, розкинулася на лівій стороні струмка у віддалі від с. Толокуна на 3 версти. Жителів обох статей православних 194, євреїв 4, але ревізьких 49... Зараховується до маєтностей Іскр; а нині належить Василю Антонову Брощинському. Землвевласницької землі ». Входило до складу Горностайпільської волості Радомисльського повіту.
За даними довідника «Список населенных мест Киевской губернии» (1900), «Село Рудня-Толокунська (власницьке). У ньому дворів 16, жителів обох статей - 376 осіб, із них чоловіків 190 і жінок - 186. Головне заняття жителів - хліборобство; окрім того населення займається грабарними роботами і сплавом лісу. Відстань від повітового міста до села - 122 версти, від найближчих: залізничної станції - 55 верст, пароплавної - 10 верст, телеграфної (поштової) і поштової (земської) - 11 верст. Залізнична станція носить назву Київ, пароплавна - Глібівка. Телеграфна станція, поштова (казенна) і поштова-земська станції знаходяться у м. Димер. Село належить Михайлові Кузьмину Жолтову. Господарство веде сам поміщик за шестипільною системою, як і селяни. У селі є 1 водяний млин.
1919 року село у складі волості увійшло до складу нового Чорнобильського повіту. З 1923 року входило до Димерського району, до складу Толокунської сільської ради. Станом на 1926 рік у селі Рудня-Толокунь було 92 селянських господарств та 1 господарство іншого типу — усього 93 господарства. У селі проживало 27 чоловіків і 226 жінок, разом населення становило 422 особи, з них усі — українці.
10 серпня 1954 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських рад депутатів трудящих в Київській області», відповідно до якого Толокунська та Ясногородська сільські ради — об'єднано у Ясногородську сільраду з центром у селі Ясногородка. 19 березня 1960 р. прийнято рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №175 «Про адміністративно-територіальні зміни у Володарському, Димерському, Сквирському і Таращанському районах», відповідно до якого Сичівській сільраді Димерського району підпорядковані села Рудня-Толокунська і Толокунь Ясногородської сільради, а центр Сичівської сільради перенесений в село Толокунь і сільська рада перейменована в Толокунську. 30 грудня 1962 року увійшло до складу Києво-Святошинського району.
20 липня 1970 р. рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №501 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі деяких районів області», виключено з облікових даних село Рудня-Толокунська Толокунської сільради Києво-Святошинського району.
Територію колишнього села не затоплено, нині на цьому місці заліснений півострів при впадінні річки Жидок у Київське водосховище.
Джерела Похилевич, Лаврентий Иванович. Уезды Киевский и Радомысльский : статистические и исторические заметки о всех населенных местностях в этих уездах и с подробными картами их / собрал Лаврентий Похилевич изд. книгопродавца Н. Я. Оглоблина. - Киев : Тип. А. Давиденко, 1887. Список населенных мест Киевской губернии / Издание Киевского губернского статистического комитета. – К., 1900. Населені місця Київщини. Попередні підсумки перепису 17-го грудня 1926 року. Київ, 1927. Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918—2010 роки. Довідник. Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2012. Примітки