Григорій Павлович Денисе́нко (9 березня 1925, Олешня — 2 серпня 2002, Васильків) — український майстер художньої кераміки; член Спілки радянських художників України з 1988 року та член і секретар великої ради Спілки майстрів народного мистецтва України з 1991 року. Батько Лесі Денисенко-Єременко.
Біографія Народився 9 березня 1925 року в селі Олешні (нині Чернігівський район Чернігівської області, Україна) у сім'ї потомствених гончарівВ Історичному музеї пройшов захід «Моє гончарство» / Високий вал. 17 квітня 2015.. У 1940—1941 роках навчався у Харківському художньому училищі, був учнем Леонори Блох. Брав участь у німецько-радянській війні.
Протягом 1949—1983 років працював на Васильківському майоліковому заводі: начальником модельного цеху, скульптором, завідувачем художньо-експериментальної лабораторії. У 1983 році в рідному селі налагодив виробництво високохудожньої продукції на базі місцевого гончарного цеху. На початку 1990-х років цех був закритий і художник повернувся до Василькова, де працював у власній майстерні. Мешкав у Василькові в будинку на вулиці Колгоспній, № 6Денисенко Григорій Павлович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 42. Помер у Василькові 2 серпня 2002 року.
Творчість Серед робіт: попільничка «Собака» (1950); посудини для вина «Баран» (1952, 1959); декоративні вази: «До 100-річчя від дня смерті Миколи Гоголя» (1952), «До 300-річчя возз'єднання України з Росією» (1957), «Ювілейна», «Києве мій» (обидві — 1982), «Яром-долиною» (1984)Денисенко Григорій Павлович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 152, «Буйноцвіт», «Засвіт встали козаченьки» (обидві — 1995), «Солоха» (1996), «Князь», «Княгиня» (обидві — 1998); численні статуетки: коні, козлики, за мотивами народних казок, зокрема «Солом'яний бичок» (1960); композиція «Ода гончареві» (1991); декоративні тарелі: «До 100-річчя від дня народження Івана Франка» (1956), «Двобій» (1993), «Козацька доля» (1998); чайний сервіз «Майоліковий» (1994); камін «Історія України» (1995); посудина для напоїв «Лев» (1995); набори посуду: «На щастя, на здоров'я» (1995, глина, глазур), «Лісова пісня», «Тополя», «Сонячний», «Надвечір'я», «Серпневий вечір» (усі — 1998—1999); декоративне панно «Київська Русь» (1997); куманці: «До 40-річчя Жовтня», «До 300-річчя возз'єднання України і Росії» (обидва — 1957), «Святковий», «Щедрий», «На добре здоров'я», «В Олешнянському лісі» (усі — 1998); декоративна посудина «Симпатичний лев» (1998, глина, ліплення, глазур); керамічні ікони: «Божа Матір» (1998, глина, розпис ангобами, глазур), «Святий Миколай» (1998). Протягом 1994—1998 років, у співавторстві із Володимиром Прядкою, виконав кілька монументальних панно для бенкетної зали Палацу «Україна» в Києві.
Його твори експонувалися на Всесвітніх виставках у Брюсселі у 1958 році і Монреалі у 1967 році; на виставках у Марселі і Нью-Йорку в 1959 році.
Вироби майстра зберігаються у Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Національному музеї народної архітектури та побуту України, Чернігівському історичному музеї.
Відзнаки
Срібна медаль ВДНГ СРСР (1961)9 березня 1925 року народився майстер васильківської майоліки Григорій Денисенко / Хроніки Обухова.; Премія імені Данила Щербаківського (1996); Заслужений майстер народної творчості України (1996); Орден «За заслуги» III ступеня (2001). </div>
Примітки
Література Денисенко, Григорий Павлович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах / ответственный редактор Т. Н. Горина, главный составитель и библиограф О. Э. Вольценбург и другие — Москва: Издательство «Искусство», 1976. — Том 3 (Георгадзе—Елгин). — С. 331—332 ; Денисенко Григорій Павлович // ;