Володимир Валерійович Осечкін (нар. 14 червня 1981, Куйбишев) — російський правозахисник, колишній підприємець. Засновник громадського проєкту «Гулагу-ні!». У 2015 році емігрував до Франції, де потім став одним із засновників асоціації New Dissidents Foundation (NDF, укр. — Фонд Нові дисиденти).

Життєпис

Походження Дід Володимира Осечкіна входив до складу радянської номенклатури.

Батьки Володимира — представники радянської інтелігенції: батько — журналіст, мати — лікарка — кардіолог.

Володимир Осєчкін народився в 1981 році в Куйбишеві, Російської РФСР.

У Росії Дитинство та юність Володимира проходило під час розпаду СРСР, «бандитських 1990-х років» у новій Росії. Навчаючись у школі, Володимир Осєчкін заробляв гроші миттям машин, організацією вікторини, торгував дизельним паливом. За його словами, щоб протистояти місцевим бандитам, мріяв потрапити на роботу «в органи», найкраще у ФСБ.

Вступив на юридичний факультет Самарського університету. Паралельно продовжував підробляти підприємництвом, продавав порцелянові сервізи.

На початку 2000-х років студента Володимира Осечкіна було заарештовано в Самарі за звинуваченням «у вбивстві». З нього намагалися вибити зізнання, проте адвокат допоміг йому довести свою непричетність та його звільнили після трьох місяців тримання під вартою. Розчарувавшись у юридичній системі Росії, Осєчкін пішов із Самарського університету, не закінчивши навчання. Остаточно вирішивши зайнятися підприємницькою діяльністю, Володимир переїхав до Москви, зайнявся перепродажем уживаних іномарок у регіониБольшой разговор Владимира Осечкина с Владимиром Золкиным обо всём… YouTube. 29.10.2022.

У 2004 році Володимир Осєчкін відкрив свій автомобільний торговий центр «Бестмоторс» під Красногорськом в Московській області.

До 2007 року підприємець Осєчкін вже володів кількома автосалонами та пейнтбольним клубом. У 2007 році місцевий Департамент економічної безпеки МВС розпочав перевірку його автосалонів, а сам Володимир Осєчкін отримав відомості, що проти нього хочуть порушити справу про «шахрайство», але він може відкупитися, якщо дасть хабар. Володимир, будучи впевненим у чистоті свого бізнесу, відмовився, проте співробітники МВС почали тиснути на співробітників салону і вони погодилися продати кілька автомобілів «мимо каси». За це Осєчкін був звинувачений в «економічних злочинах» (статті 159 ч. 4, ст. 160 ч. 4 та ч. 3 та ст. 174-1 ч  4 КК РФ), затриманий і надовго поміщений у СІЗО. Перебував у Бутирському, Коломенському, Можайському ізоляторах, у СІЗО-4 у Медведкові. Перебуваючи в ув'язненні, постійно писав скарги на безчинства в ізоляторі та порушення його прав, а також на організаторів його ув'язнення, які в результаті самі були засуджені за одержання хабарів.

У 2010 році довгу процедуру слідства було закінчено, і Володимир Осєчкін був формально засуджений «на 7 років позбавлення волі». Через рік був звільнений за УДВ, провівши в ув'язненні загалом 4 роки.

У 2011 році, після звільнення, познайомившись з Ольгою Романовою, чоловік якої — підприємець Олексій Козлов на той час також був звинувачений «у шахрайстві» і був ув'язнений, Володимир Осєчкін швидко увійшов у середовище російських опозиціонерів та правозахисників, брав участь у діяльності руху «Русь сидяча». У тому ж році Осєчкін створив свій власний громадський проєкт « Гулагу-ні!», основною діяльністю якого стала протидія катуванням, корупції в російській пенітенціарній системі та захист прав ув'язнених у російських пенітенціарних установахО Владимире Осечкине. Зоя Светова.

У 2012 році Володимир Осєчкін ініціював появу в Росії послуг зі страхування ув'язнених. Осєчкін дотримувався позиції неприпустимості втручання спецслужб будь-яких країн у роботу пенітенціарної виправної системи та у вільне волевиявлення цивільного населення своїх та інших країн, виступив проти протестів на Болотній площі, вважаючи, що багато діячів російської «несистемної» опозиції перебувають під « грантовим» впливом іноземних спецслужб. Тоді ж, через цю свою позицію, Володимир розійшовся у поглядах і конфліктував з Ольгою Романовою та багатьма «старими правозахисниками»:

У 2013 році Володимир Осєчкін став координатором проєкту «Йополіс» Максима Ноготкова у зв'язках з недержавними структурами.

У 2014 році Володимир Осєчкін був запрошений і став керівником робочої групи Держдуми РФ з розвитку громадського контролю та захисту прав громадян у місцях примусового тримання, експертом робочої групи зі сприяння громадської наглядової комісії у Раді при президентові з прав людини. Ставши частиною офіційних владних структур РФ, Осєчкін підтримував російський закон про іноземних агентів, чим продовжував викликати невдоволення багатьох «грантових» опозиціонерів та «старих правозахисників», які звинувачували його в «шахрайстві від правозахисту», "співпраці з ФСБ " та у «прагненні підчинити під себе та під силовиків правозахист у Росії». Однак сам Осечкін до складу громадської наглядової комісії тоді не входив через свою непогашену судимість.

У 2014 році Володимир Осєчкін стверджував про втручання західних спецслужб у події в Україні і активно виступав із засудженням Євромайдану та зміни влади в Україні в лютому 2014 року, вітав анексію Росією Криму, взяв участь в акціях «Антимайдану» в Росії. Пізніше він почав виправдовувати свій рашизм «впливом антиукраїнської пропаганди російських ЗМІ», якої він нібито не міг оминути.

Проте згодом у Осєчкіна відбувся конфлікт з офіційною владою. За його словами це сталося через його намагання «запобігати гранд-корупції серед високопоставлених російських чиновників». 29 червня 2014 року на російському телеканалі НТВ було випущено фільм-«розслідування» « Лівозахисники», яким проти Володимира Осєчкіна було розпочато кампанію дискредитації«Левозащитники» (16+) // НТВ. 29.06.2014«Левозащитники» (16+) // НТВ от 29.06.2014 на канале Gulagu.net.

Співробітники проєкту «Гулагу-ні!» тоді вважали, що остаточною причиною невдоволення влади стало втручання робочої групи Осєчкіна у 2015 році у справу Євгенії ВасильєвоїВ прокуратуру поступили десятки жалоб на освобождение ВасильевойПредставителей Gulagu.net подозревают в мошенничестве. Газета.ру. Зоя Свєтова та інші «старі правозахисники» припускали, що справжньою причиною невдоволення влади стало втручання робочої групи Осєчкіна у 2015 році у справу про вбивство Бориса Нємцова, а саме те, що Володимир Осєчкін, дізнавшись, що до обвинувачених у справі про вбивство Бориса Нємцова застосовували тортури, попросив своїх підлеглих, які працювали в його групі і в той же час були членами громадської наглядової комісії громадської наглядової комісії Москви Єву Меркачеву та Андрія Бабушкіна, вирушити до СІЗО «Лефортово» для перевірки цієї інформації.

У 2015 році проти Володимира Осєчкіна було порушено нову кримінальну справу за статтею «про шахрайство», а також посилено кампанію дискредитації, в яку поступово були залучені користувач веб-сайту «Гулагу-ні» Денис Солдатов, який став давати свідчення проти Осєчкіна, а потім також і деякі діячі російської «системної» і «несистемної» опозиції, такі як голова ЗНК Москви Антон Цвєтков, глава «Русі Сидячої» Ольга РомановаДосье. Антон Цветков. Родился в семье сотрудников Комитета госбезопасности // rucriminal.info, Зоя Светова, Олег Лур'є тощоСледователи СК провели обыски у Владимира Осечкина и Дениса Солдатова, которые называют себя правозащитниками НТВ. 09.09.2015В столице следователи провели обыск в квартире известного правозащитника РенТВ. 09.09.2015Хроники ГУЛАГа 21 века. Часть 2. «Стукачи». Как спецслужбы вербовали Владимира Осечкина, Дениса Солдатова и Антона Дроздова // Gulagu.net. 12.07.2019О Владимире Осечкине, мошеннике от правозащиты // Зоя Светова. 2016«Правозащитник» из Биаррица или как «застраховать» заключенных // Олег Лурье. 06.06.2018.

У вересні 2015 року Володимир Осєчкін, після проведених у нього обшуків, був змушений евакуюватися з Росії до Європи, в чому йому, в тому числі, надав допомогу підприємець і правозахисник П'єр Афнер.

У Франції Оселившись у Франції, Осєчкін продовжив за кордоном правозахисну діяльність та керівництво проєктом Gulagu.net.

У 2020 році в Росії було ухвалено заочне рішення про арешт Володимира Осєчкіна. Сам Осєчкін пов'язує кримінальне переслідування зі своєю правозахисною діяльністю.

У лютому 2021 року Осєчкін став одним із засновників асоціації New Dissidents Foundation (укр. «Фонд Нові дисиденти»; «NDF»)Informations générales sur NEW DISSIDENTS FOUNDATION. У жовтні 2021 року Осєчкін відіграв ключову роль в евакуації з Росії та Білорусії білоруського інформатора , який передав організації Gulagu.net копію електронного архіву з комп'ютерної мережі Федеральної служби виконання покарань Росії зі свідченнями катувань ув'язнених. 12 листопада 2021 року МВС Росії повторно оголосило Осєчкіна в розшук.

8 лютого 2022 року Володимир Осєчкін розповів, що йому надійшли погрози вбивством. Цю інформацію він отримав від двох джерел із Росії та чеченської діаспори у Франції.

Маючи у Франції можливість вільно знайомитися з різними точками зору на події, Осєчкін поступово змінив своє ставлення до Євромайдану в Україні і в лютому 2022 року зайняв тверду позицію засудження військового вторгнення РФ в Україну. У серпні 2022 року Володимир Осєчкін допомагав евакуації з Росії учасника військового вторгнення РФ в Україну російського десантника Павла Філатьєва, який написав автобіографічну антивоєнну книгу « ZOV 56» і засудив російсько-українську війну.

У вересні 2022 року Володимир Осєчкін повідомив, що на нього була здійснена спроба замаху, в якій брав участь снайпер. Після цього владою Франції Осєчкіну була виділена спеціальна охорона.

23 вересня 2022 Осєчкін, спільно з П'єром Афнером провели міжнародний прямий ефір з приводу розпочатої в Росії мобілізації. До прямого ефіру, телефоном, приєднався Павло Філатьєв. Всі учасники прямого ефіру російською та французькою мовами звернулися до своїх глядачів, різко засудили ескалацію військових зусиль РФ у війні з Україною та поділилися своїм досвідом та порадами з усіма бажаючими евакуюватися з РосіїPavel Filatev. Pierre Haffner. Vladimir Osechkin. Эвакуация от «частичной могилизации» Путина // Gulagu.net. 23.09.2022.

29 березня 2023 року Володимир Осєчкін повідомив, що проєкт New dissidents foundation припиняє евакуацію з Росії військових і силовиків, які виступили проти вторгнення в Україну. Причиною стало інтерв'ю Павла Філатьєва — десантника, який, повернувшись із війни в Україні, написав книгу « ZOV 56» із критикою російської армії та був вивезений із країни. В інтерв'ю шведському журналісту Філатьєв сказав, що низка затриманих ним та його товаришами по службі українців у подальшому були вбиті. Через не повідомлення цієї інформації раніше, у тому числі в книзі, цей факт було сприйнято як приховування інформації про причетність до скоєних військових злочинів.

18 квітня колишній ув'язнений Азамат Улдаров заявив про шантаж з боку Володимира Осєчкіна, який, за його словами, погрожував опублікувати відео зі знущаннями над ним у туберкульозній лікарні під час відбування покарання та вимагав від нього зачитувати слова під диктовку під час інтерв'ю. Після повідомлення Улдарова агентству ФАН Осєчкін справді виклав відео зі знущаннями.

3 травня 2023 року Володимир Осечкін провів інтернет-трансляцію, під час якої зачитував тривожні повідомлення від слухачів, що розігрували його, про підготовку ядерних ударів. Він зрозумів, що його розігрують лише тоді, коли про це заявили самі відправники листів.

Родина

Дружина — Камілла Рахматуліна.

Примітки

Посилання

Велике інтерв'ю. Володимир Осєчкін розповів про свої два терміни у російській в'язниці // У гостях у Дмитра Гордона. 27.12.2022 «Лівозахисники» (16+) // НТВ. 29.06.2014 «Лівозахисники» (16+) // НТВ від 29.06.2014 на каналі Gulagu.net Хроніки ГУЛАГу 21 століття. Частина 2. «Стукачі». Як спецслужби вербували Володимира Осєчкіна, Дениса Солдатова та Антона Дроздова // Gulagu.net. 12.07.2019