Барон Курт Вільгельм Штефан Рюдт фон Колленберг, пізніше — Колленберг-Бедіггайм (; 14 червня 1882, Оффенбург — 5 квітня 1968, замок Бедіггайм, Бухен) — німецький офіцер, генерал-лейтенант люфтваффе.

Біографія Представник дуже давнього баварського роду, відомого з XIII століття. Син баденського камергера і директора земельного суду барона Альбрехта Рюдта фон Колленберг-Бедіггайма (1845–1909) і його дружини Марії, уродженої фон Порбек (1851–1911). Молодший брат дипломата барона Генріха Рюдта фон Колленберга.

11 липня 1901 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. 16 червня 1919 року звільнений у відставку. В 1920-х роках — директор філіалу фірми Welthandels-GmbH у Франкфурті-на-Майні. З 1920 року вивчав право і економіку в Мюнхені та Франкфурті. З 1923 року керував власною фермою. З листопада 1932 року — член виконавчої ради Імперського об'єднання асоціацій німецьких лісовласників в Берліні. Окрім цього, Рюдт фон Колльберг був членом Німецького джентльменського клубу.

30 січня 1935 року вступив в люфтваффе як офіцер служби комплектування і був призначений офіцером для особливих доручень і представником баварської промисловості в Імперському міністерстві авіації. З 1 жовтня 1935 року — інспектор військової економіки в 13-му військовому окрузі. 1 липня 1940 року зарахований на дійсну службу. З 1 квітня 1941 року — інспектор озброєнь в Північно-Західній Франції зі штаб-квартирою в Парижі. 31 липня 1942 року звільнений у відставку.

Звання

Фанен-юнкер (11 липня 1901) Фенріх (19 червня 1902) Лейтенант (27 січня 1903) Оберлейтенант (27 січня 1911) Гауптман (8 жовтня 1914) Майор запасу (19 червня 1919) Майор (30 січня 1939) Оберстлейтенант (1 квітня 1936) Оберст (1 квітня 1938) Генерал-майор (1 серпня 1940) Генерал-лейтенант (1 липня 1942)

Нагороди

Урядова ювілейна медаль 1902 (25 квітня 1902) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу (1910) 4-го класу з мечами Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 1-го класу з мечами Хрест «За військові заслуги» (Ройсс) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (20 квітня 1918) Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, лицарський хрест (31 серпня 1918) Нагрудний знак «За поранення» в чорному Почесний хрест ветерана війни з мечами (28 лютого 1935) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно. Орден Святого Йоанна (Бранденбург), лицар справедливості (1965)

Бібліографія

Hat der deutsche Adel noch eine Aufgabe? In: DAA 9, 1953, S. 43 ff. Der Adel im heutigen Westdeutschland. In: DAA 11, 1955, S. 64–67.

Література

Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand: Die Generale der Deutschen Luftwaffe 1935–1945. Die militärischen Werdegänge der Flieger-, Flakartillerie-, Fallschirmjäger-, Luftnachrichten- und Ingenieur-Offiziere. Teil II, Band 3: Odebrecht–Zoch. Biblio Verlag, Osnabrück 1992, ISBN 3-7648-2207-4. Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Freiherrlichen Häuser. Gerader Jahrgang: Deutscher Uradel. 1922. Zweiundsiebzigster Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1921, S. 715.

Посилання

Біографічні дані. Фотографія і нагороди.

Примітки