Казімеж Глинський (, псевдо. Kazimierz Poroh, 1850—1920) — польський поет, драматург і прозаїк.
Біографія Народився 13 червня 1850 року у селі Василівка Київської губернії, Походив зі збіднілої поміщицької родини. Він був сином Людвіка Глінського та батьком Мечислава Глінського. Закінчив середню школу в Бердичеві. У 1868 році вступив на історико-філологічний факультет Ягеллонського університету в Кракові. У 1873 році переїхав із Кракова до Варшави. Останні роки проживав у Наленчуві (Польща), де помер 1 січня 1920. Його поховали на місцевому кладовищі. Пам'ять про письменника вшановує меморіальна дошка, встановлена на будинку управління Товариства медичних закладів у Наленчуві.
Творчість Був автором ряду історичних романів, драм і збірок віршів. Перші поезії опублікував у краківському журналі «Kalina» та львівському «Strzesze»Samuel Orgelbrand, Encyklopedia powszechna t. VI..
Праці Wspomnienie Tatrów: z marzeń o szarej godzinie — wyd. Warszawa 1890 Ballady i powieści — wyd. 1901 Pan Filip z Konopi Cz. 1–3. Z nieznanych dotąd żadnemu historykowi rękopisów sumiennie odtworzył i do publicznej wiadomości Boruta. Powieść z lat dawnych — wyd. 1904 Królewska Pieśń — poemat, wyd. 1907 Bajki Niekrasickiego — poezje, wyd. 1910 Bajki — авт. 1912 рік Bonawentura Dzierdziejewski. Powieść obyczajowa z czasów stanisławowskich, spisana z opowiadań ojca mojego — powieść historyczna, wyd. 1919 Ostrzeżenica — ред. 1920 рік Ave! — повість, ред. 1922 Cecora. Powieść historyczna z pierwszej połowy XVII w. — 1902
Примітки
Посилання Kazimierz Gliński у Федерації цифрових бібліотек Бібліографія автора Твори Казимира Глінського в бібліотеці Polona