У теорії петльової квантової гравітації зоря Планка — це гіпотетичний астрономічний об’єкт, теоретично представлений як компактна, екзотична зоря, яка існує всередині горизонту подій чорної діри, що утворюється, коли щільність енергії зорі, що колапсує, досягає щільності енергії Планка. За цих умов, припускаючи, що гравітація та простір-час квантовані, «сила» відштовхування виникає з принципу невизначеності Гейзенберга. Накопичення маси-енергії всередині зорі Планка не може опуститися нижче за цю межу, оскільки це порушує принцип невизначеності для самого простору-часу.
Ключовою особливістю цього теоретичного об’єкта є те, що це відштовхування виникає через щільність енергії, а не довжини Планка, і починає діяти набагато раніше, ніж можна очікувати. Ця «сила» відштовхування достатньо потужна, щоб зупинити колапс зорі задовго до того, як утвориться сингулярність і насправді задовго до масштабу Планка для відстані. Оскільки зоря Планка за розрахунками значно більша за масштаб Планка, існує достатньо простору для того, щоб уся інформація, захоплена всередині чорної діри, була закодована в зірці; таким чином можна уникнути парадоксу втрати інформації.
Хоча можна очікувати, що таке відштовхування діятиме дуже швидко, щоб розгорнути назад колапс зорі, виявляється, що релятивістські ефекти надзвичайної гравітації такого об’єкта сповільнюють час для зорі Планка також до екстремальних значень. Якщо дивитися ззовні радіуса Шварцшильда зорі, відскок від зорі Планка триває приблизно чотирнадцять мільярдів років, так що навіть первісні чорні діри лише зараз починають відскакувати з точки зору зовнішнього спостерігача. Крім того, випромінювання Хокінга може бути розраховано таким чином, щоб відповідати часовій шкалі впливу гравітації на час, так, що горизонт подій, який «утворює» чорну діру, випаровується під час відскоку.
Карло Ровеллі та Франческа Відотто, які вперше запропонували існування зірок Планка, у 2014 році висунули теорію про те, що зорі Планка утворюються всередині чорних дір як рішення для брандмауера чорної діри та інформаційного парадоксу чорної діри. Засвідчення випромінювання від чорних дір, що відскакують, може підтвердити теорію петлевої квантової гравітації. Недавнє дослідження демонструє, що зорі Планка можуть існувати всередині чорних дір як частина циклу між чорними та білими дірами.
Дещо схожим об’єктом, існування якого припускається у рамках теорії струн, є пухнастий м’яч, який так само усуває сингулярність у чорній дірі та пояснює спосіб збереження квантової інформації, яка потрапляє в горизонт подій чорної діри.
Дивись також
Список найближчих чорних дір Надмасивна чорна діра Чорна діра середньої маси Зоряна чорна діра Мікро чорна діра
Примітки