OceanGate Inc. — це приватна американська компанія, що працює в Еверетті, штат Вашингтон, і займається постачанням підводних апаратів з екіпажем для промисловості, наукових досліджень і пошуків. Компанію заснували у 2009 році Стоктон Раш і Гільєрмо Зенлайн. У 2017 році засновник заявив, що надання ексклюзивних турів — це шлях до більш прибуткового бізнесу.
Компанія придбала підводний апарат Antipodes, а пізніше побудувала два власних: Cyclops 1 і Titan. У 2021 році OceanGate почала брати платоспроможних туристів на «Титан», щоб відвідати уламки «Титаніка». Станом на 2022 рік ціна пасажира в експедиції OceanGate до кораблетрощі «Титаніка» становила 250 000 доларів США за особу.
У червні 2023 року «Титан» вибухнув під час подорожі до місця аварії корабля «Титанік», убивши всіх 5 пасажирів на борту, включаючи засновника компанії Стоктона Раша. Була розпочата міжнародна пошуково-рятувальна операція, і 22 червня уламки корабля були знайдені на морському дні неподалік від місця затоплення «Титаніка».
Історія У дитинстві батько Стоктона Раша познайомив його з другом, астронавтом Пітом Конрадом, який порадив йому отримати ліцензію пілота, якщо Раш хоче стати астронавтом. У 1980 році Раш отримав ліцензію комерційного пілота у віці 18 років, але пізніше йому сказали, що його гострота зору не дозволяє йому стати військовим пілотом, і він переїхав із Сан-Франциско до Сіетла, щоб працювати в McDonnell Douglas інженером-льотчиком F-15 Eagle, почав накопичувати статки, інвестуючи спадщину в технологічні компанії. Після відвідування запуску SpaceShipOne він зрозумів, що «я не хотів відправлятися в космос як турист. Я хотів бути капітаном Кірком на «Ентерпрайзі». Я хотів досліджувати», і повернувся до підводних досліджень. Оскільки холодні води Пьюджет-Саунда вимагали значного часу та технічного спорядження для занурення, він подумав, що «перебувати на підводній лодці, бути у гарному і затишнимому місці, мати з собою гарячий шоколад варте того, аби трохи замерзнути та пройти через двогодинну декомпресію, зависаючи на глибині», але коли він спробував придбати підводний човен, він дізнався, що в усьому світі менше 100 приватних підводних човнів, і не зміг придбати жоден, замість цього він побудував свій за планами в 2006 році.
Досвід і дослідження Раша привели його до двох основних висновків: перший, що підводні апарати мали невиправдану репутацію небезпечних транспортних засобів через їх використання для перевезення комерційних водолазів, і другий, що Закон про безпеку пасажирських суден 1993 року «без потреби ставив безпеку пасажирів вище комерційних інноваціяй». Базуючись на замовленому ним маркетинговому дослідженні, в якому було зроблено висновок про наявність достатнього попиту на підводний океанський туризм, який, у свою чергу, сприятиме розробці нових підводних апаратів для глибокого занурення, які дозволять здійснювати подальші комерційні підприємства, включаючи видобуток ресурсів і пом’якшення наслідків стихійних лих, він заснував OceanGate разом із діловим партнером у 2009 році.
OceanGate має намір зробити підводне дослідження дешевшим і доступним для приватних осіб, подібно до того, як Blue Origin і SpaceX намагалися знизити витрати на космічні польоти. Раш сказав, що існують дві основні перешкоди: сприйняття небезпеки та невелика кількість підводних апаратів з людським екіпажем, які в основному будуються та належать державним установам.
Підводні апарати Підводні апарати Cyclops 1 і Titan, розроблені OceanGate, запускаються та піднімаються з сухого доку, подібного до «Платформи для запуску та відновлення», яку можна буксирувати за комерційним судном. Коли платформа та підводний апарат досягають місця призначення, флотаційні резервуари платформи затоплюються, і вона занурюється під поверхневу турбулентність на глибину 9 м. Потім підводний апарат вирушає у підводну місію. Після повернення підводного апарата на платформу флотаційні резервуари відкачуються, і платформу можна знову взяти на буксир або підняти на борт приймаючого судна. Це дозволяє OceanGate використовувати судна без кранів. Платформа приблизно 11 м у довжину та 4,6 м у ширину може піднімати до 9100 кг; вона базується на концепції, розробленій Гавайською лабораторією підводних досліджень.
Antipodes (305 метрів)
OceanGate придбала підводний апарат Antipodes у 2012 році. Він оснащений двома великими (1,47 м у діаметрі) напівсферичними акриловими куполами для візуального спостереження та фотографування. Antipodes має розміри 4,5 м × 2,3 м × 2,4 м Д×Ш×В і важить 6350 кг. Він рухається зі швидкістю до з використанням шести двигунів; крейсерська швидкість 1,5 вузлів (2,8 км/год). Судно містить достатню кількість кисню для забезпечення повного складу із п’яти осіб на 72 години.
Cyclops 1 (500 метрів)
У співпраці з лабораторією прикладної фізики Університету Вашингтона, компанія OceanGate розробила підводний апарат Cyclops 1, розрахований на п’ять осіб, який здатний досягати максимальної глибини 500 метрів. У початковому проєкті корпус мав бути виготовлений із вуглецевого волокна, а підводний апарат у формі кулі занурювався вертикально з поворотними сидіннями, щоб пасажири залишалися вертикально; Boeing працював з OceanGate і UW для початкового аналізу конструкції. Підводний апарат Cyclops 1, запущений у березні 2015 року, є першим підводним апаратом класу Cyclops, розробленим OceanGate. Назва обумовлена великим напівсферичним куполом на одному кінці, призначеним для забезпечення широкого огляду океану.
Один кінець Cyclops 1 оснащений великим (1,44 метрів у діаметрі) акриловим куполом для візуального спостереження та фотографування. «Cyclops 1» має розміри 664 см × 283 см × 217 см і важить 9075 кг з максимальним корисним навантаженням 567 кг. Рухається до 2,5 вузлів (4,6 км/год) з використанням чотирьох електричних двигунів, з яких два розташовано горизонтально та два вертикально. Судно містить достатню кількість кисню, щоб забезпечити повний склад із п’яти осіб на 72 години.
Cyclops 1 використовувався для огляду уламків Андре Доріа в червні 2016 року. Дані дослідження мали на меті побудувати комп’ютерну модель затонулого лайнера та його околиць для покращення навігації.
Titan (4000 метрів) «Титан» був другим підводним апаратом, розробленим і побудованим OceanGate, який став першим підводним апаратом, здатним перевозити п'ятьох людей на максимальну глибину 4000 м. Це також перша завершена підводна машина з екіпажем, яка використовує пасажирський резервуар під тиском, виготовлений із композитних матеріалів з титану та вуглецевого волокна, оскільки більшість інших підводних апаратів, які перевозять людину, розроблені з суцільнометалевим резервуаром під тиском. Композитний резервуар під тиском надавав підводному апарату природну плавучість, яка виключала використання синтактичної піни.
Після перевірочних випробувань для занурень на максимальну номінальну глибину в 2018 і 2019 роках оригінальний композитний корпус «Титан» отримав пошкодження від втоми та був замінений у 2021 році. У тому році OceanGate почав надавати туристичні послуги для відвідування уламків «Титаніка», завершивши кілька занурень до місця аварії в 2021 і 2022 роках.
18 червня 2023 року OceanGate втратив зв’язок із «Титаном» під час свого першого занурення на «Титанік» у 2023 році. Втрата контакту відбувалася кілька разів під час попередніх тестових і екскурсійних занурень, і влада не була попереджена, доки підводний апарат не затримався для повернення. Почалася масштабна міжнародна пошуково-рятувальна операція, яка завершилася 22 червня, коли біля носа «Титаніка» було виявлено уламки «Титана».
Проєктування та будівництво У 2013 році компанія OceanGate розпочала розробку підводного апарата з композитним корпусом із вуглецевого волокна та титану у співпраці з Лабораторією прикладної фізики (APL) Університету Вашингтона (UW), умовно названого Cyclops 2; перші титанові структурні компоненти були замовлені в грудні 2016 року у Titanium Fabrication Corp. (TiFab), і OceanGate підписали контракт із Spencer Composites у січні 2017 року на вуглецевий композитний циліндр. Раніше Спенсер побудував композитний корпус під тиском для одномісного DeepFlight Challenger для Стіва Фоссетта за проектом Грема Хоукса. Після смерті Фоссетта DeepFlight Challenger придбала Virgin Oceanic Річарда Бренсона, яка оголосила про плани здійснити серію з п’яти занурень у найглибші точки океанів; DeepFlight відмовився схвалити план, оскільки корабель був розроблений для занурення лише один раз. Адам Райт, президент DeepFlight, заявив у 2014 році: «Проблема полягає в тому, що міцність композитного корпусу [DeepFlight Challenger] зменшується після кожного занурення. Він найміцніший під час першого занурення». Компанія Spencer Composite отримала складні вимоги до витривалості Cyclops 2, який мав би витримувати 6600 psi (46 МПа; 450 атм) робочого тиску з коефіцієнтом безпеки 2,25 × для передбачуваної максимальної глибини 4000 м. До жовтня 2019 року Cyclops 2 було перейменовано на Titan, а OceanGate заявили, що вони почали розробку нових моделей підводних апаратів.
Розрахунки показали, що циліндр, який утворює центральну секцію відсіку екіпажу, повинен мати товщину стінок 114 мм, яку OceanGate округлив до 127 мм; він складається з 480 змінних шарів попередньо препрегованої односпрямованої тканини, покладеної в осьовому напрямку, і обмотки, прокладеної в напрямку кручів. Циліндр був виготовлений у 2017 році та витриманий при 137 °C протягом 7 днів. Весь резервуар високого тиску складається з двох титанових напівсфер, двох відповідних титанових кілець інтерфейсу та циліндра довжиною 2,4 м з внутрішнім діаметром в 142 см з вуглецевого волокна – найбільшого подібного пристрою, коли-небудь створеного для використання в підводних апаратах з екіпажем. Одна з титанових напівсферичних торцевих кришок оснащена акриловим вікном діаметром у 380 мм. На додаток до відділення для екіпажу, Titan включає посадочні рами та зовнішню оболонку зі скловолокна, прикріплені болтами до титанових сполучних кілець. Titan має розміри 670 см × 280 см × 250 см і важить 9525 кг з максимальним корисним навантаженням 685 кг. Він рухається зі швидкістю до 3 вузлів (5,6 км/год) з використанням чотирьох електричних двигунів, два з яких розташовано горизонтально та два вертикально. Судно містить достатню кількість кисню, щоб забезпечити повний склад із п’яти осіб на 96 годин.
«Титан» оснащений системою акустичного моніторингу в режимі реального часу, яка, як стверджує OceanGate, може виявити початок викривлення корпусу з вуглецевого волокна до катастрофічної поломки . Раш володіє патентом на цю систему.
Обмеження Після того, як пасажири опинялись на борту, люк закривався і прикручувався болтами ззовні; відкрити люк зсередини апарата можливості не було. Крім того, була відсутня бортова система визначення місця розташування; судно підтримки, яке стежило за положенням «Титана» відносно його цілі, надсилало текстові повідомлення «Титану», вказуючи відстані та напрямки.