Михайло Несторович Баланчу́к ( 25 вересня 1935, Мартиновичі) — український скульптор; член Київської організації Національної спілки художників України у 1999—2014 рокахСписок художників виключених із членів НСХУ / Київська обласна організація Національної спілки художників України..
Біографія Народився 25 вересня 1935 року в селі Мартиновичах Поліського району Київської області (нині виселене через наслідки аварії на ЧАЕС).1965 року закінчив Дніпропетровське художнє училище; 1972 року — Київський художній інститут, де навчався у Михайла Лисенка, Макара Вронського, Івана Макогона.
Упродовж 1972—1995 років виконував роботи на замовлення скульптурно-живописного комбінату Спілки художників України (нині Київське творчо-виробниче об'єднання «Художник»). Мешкає у селі Нових Мартиновичах Лубенського району Полтавської області в будинку на вулиці Шевченка № 86Баланчук Михайло Несторович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 121..
Творчість Працює у галузях станкової і монументальної скульптури. Серед робіт:
портрети П. Куща (1971); Устима Кармалюка (1972); ветерана німецько-радянської війни П. Іванова (1974); генерала Михайла Скирди (1978); Олександра Суворова (1980); Тараса Шевченка (1990); пам'ятники у Пирятині Тарасу Шевченку (1991); воїнам-афганцям (2001). Бере участь у республіканських, обласних художніх виставках з 1973 року. У 1974 році його проєкт монумента «Возз'єднання України та Росії» був відзначений премією республіканського конкурсу.
Примітки
Література