Вакцинація проти COVID-19 у Канаді — це кампанія масової імунізації населення Канади проти COVID-19 під час пандемії коронавірусної хвороби. Вакцинація проти COVID-19 у Канаді була тривалою міжурядовою взаємодією, координованою між органами, відповідальними в уряді Канади, за придбання та розповсюдження вакцин між окремими провінційними та територіальними органами влади, які, у свою чергу, проводили вакцинацію проти COVID-19 схваленими вакцинами під час епідемії COVID-19 у Канаді.Провінції співпрацювали з місцевими муніципальними органами влади, лікарняними системами, сімейними лікарями та незалежними аптеками, щоб частково або повністю допомогти у проведенні вакцинації. Ця вакцинація є найбільшою в історії країни. Вакцинація почалася 14 грудня 2020 року і тривала довгий час.
Міністерство охорони здоров'я Канади відповідає за схвалення та регулювання вакцин (та інших фармацевтичних препаратів), тоді як Агентство громадської охорони здоров'я Канади відповідає за охорону здоров'я, готовність до надзвичайних ситуацій і реагування на них, а також контроль і профілактику інфекційних і хронічних захворювань. Вакцини схвалюються міністерством охорони здоров'я Канади, закупляються урядом Канади та розподіляються Агентством громадської охорони здоров'я між окремими провінціями та територіями траншами на основі різних факторів, таких як чисельність населення та пріоритетні групи населення. Національний консультативний комітет з імунізації також видав рекомендації щодо того, як слід розподіляти вакцини, через які проміжки часу, та яким групам населення. Національний консультативний комітет з імунізації також бере участь у розробці рекомендацій щодо використання або відмови від вакцин для певного віку чи груп населення.
Національна дослідницька рада Канади зробила інвестиції у внутрішні розробки вакцин-кандидатів, у тому числі кандидатів Університету Саскачевану та «Variation Biotechnologies». У травні 2020 року Національна дослідницька рада оголосила про заплановану угоду про проведення клінічних досліджень вакцини-кандидата китайської компанії «CanSino Biologics» і планує виробляти її на своїх підприємствах у Монреалі після отримання дозволу. Однак угода провалилася через напружені канадсько-китайські відносини, і пізніше федеральний уряд оголосив про зобов'язання придбати вакцини, які виробляють AstraZeneca, Moderna, Pfizer і Janssen.
На початку 2021 року як Pfizer–BioNTech, так і Moderna не відправили узгоджену кількість безпечних вакцин до Канади та інших країн через проблеми з виробництвом. Це спричинило дефіцит вакцини та значне уповільнення проведення вакцинації. До середини лютого 2021 року значне збільшення виробництва та доставки вакцин у поєднанні з рекомендацією Агентства громадського здоров'я продовжити введення другої дози максимум до 16 тижнів призвело до більшого нарощування доставки вакцин по всій країні, а до липня 2021 року постачання вакцин до Канаді зросло, щоб дозволити повернутися до скорочених інтервалів дозування.
Після екстреного дозволу міністерства охорони здоров'я Канади на застосування вакцини Pfizer–BioNTech 9 грудня 2020 року, 14 грудня 2020 року по всій країні розпочато масову вакцинацію. Пізніше агентство схвалило вакцину Moderna 23 грудня 2020 року. 26 лютого 2021 року Міністерство охорони здоров'я Канади дозволило використовувати вакцину Oxford–AstraZeneca. Через занепокоєння щодо порушення згортання крові використання вакцини Oxford-AstraZeneca було переважно припинено, а тим, хто вже отримав першу дозу, було рекомендовано отримати мРНК-вакцину під час другого щеплення. Вакцина Janssen була схвалена 5 березня 2021 року; однак Канада не отримала вакцини Janssen до 28 квітня 2021 року , яку потім було знищено через проблеми із забрудненням на підприємстві-виробнику. Використання Janssen було призупинено до листопада 2021 року, коли уряд придбав вакцину для використання особам, які вагалися щодо вакцинації.
Канада стала першою країною, яка дозволила вакцину проти COVID-19 для осіб молодших 16 років після того, як 5 травня 2021 року схвалила вакцину Pfizer для дітей віком від 12 до 15 років. У серпні 2021 року вакцину Moderna було дозволено використовувати дітям віком 12 і вище. 16 вересня 2021 року міністерство охорони здоров'я Канади повністю схвалило вакцини Moderna та Pfizer, а в листопаді 2021 року міністерство охорони здоров'я Канади схвалило вакцини Pfizer-BioNTech і Moderna для використання бустерною (або третьою дозою). 19 листопада 2021 року міністерство охорони здоров'я Канади схвалило вакцину Pfizer-BioNTech (з меншим дозуванням) для дітей віком від 5 до 11 років. 17 лютого 2022 року міністерство охорони здоров'я Канади схвалило вакцину Novavax, яка є першою схваленою білковою субодиничною вакциною проти COVID-19.
Історія та хронологія
Підготовка У березні 2020 року федеральний уряд оголосив про інвестиції в розмірі 275 мільйонів канадських доларів на «дослідження коронавірусу та медичні заходи протидії», а 23 квітня 2020 року було оголошено про додаткову фінансову підтримку в розмірі понад 1 мільярда канадських доларів. Це фінансування «національної стратегії медичних досліджень для боротьби з COVID-19» включало «розробку вакцини, виробництво засобів лікування та відстеження вірусу».
Співголовами Цільової групи з терапії (, TTF), якій доручено визначити пріоритети «фінансової підтримки перспективних проєктів лікування COVID-19», були Ненсі Харрісон і Седрік Біссон. Секретаріат Цільової групи з терапії розміщувався в міністерстві інновацій, науки та промисловості. Джоан Ленглі та Дж. Марк Лівонен були співголовами Цільової групи з питань вакцин (VTF), яка консультує федеральний уряд щодо «розробки вакцин, відповідного біовиробництва та міжнародного партнерства». Секретаріат Цільової групи з питань вакцин підтримувався Національною науково-дослідницькою радою Канади.
Невдала угода з CanSino Національна дослідницька рада Канади підписала угоди з декількома компаніями, які розробляли вакцини-кандидати, включно з «Variation Biotechnologies» (яка має підприємство в Оттаві) та закладом з вакцин та інфекційних захворювань Університету Саскачевану — Міжнародним центром вакцин (VIDO–InterVac). У Канаді не було потужностей, здатних виробляти вакцини проти COVID-19 на момент спалаху пандемії. Національна дослідницька рада Канади виділила 45 мільйонів доларів на модернізацію своїх лабораторій у Монреалі в очікуванні початку виробництва вакцини.
6 травня 2020 року Національна дослідницька рада досягла угоди з китайською фармацевтичною компанією «CanSino Biologics» щодо проведення клінічних випробувань її кандидата на вакцину проти COVID-19 Ad5-nCoV в Університеті Далгаузі в Новій Шотландії. У своєму рішенні дослідницька рада посилалася на свою «міцну історію співпраці» з «CanSino» та минулу роботу над аденовірусними вакцинами. Кандидат на вакцину «CanSino» був першим, хто почав клінічні дослідження II фази, і вважався одним із найкращих кандидатів у вакцини.
При досягненні угоди Національна дослідницька рада Канади отримала би «безкоштовне невиключне право на використання, виробництво та відтворення вакцини для екстреного використання під час пандемії». Про угоду оголосив прем'єр-міністр Джастін Трюдо 12 травня 2020 року під час прес-брифінгу, і очікувалося, що дослідження розпочнуться протягом наступних 2 тижнів. Дослідження було офіційно затверджено 15 травня; національна дослідницька рада заявила, що сподівається виробляти від 70 до 100 тисяч доз вакцини «CanSino» на місяць.
На угоду з «CanSino» вплинули напружені відносини Канади з Китаєм; поставки доз вакцини були заблоковані китайською митницею, а Держрада КНР відмовилася дати дозвіл на поставку. У липні 2020 року, після появи повідомлень про затримки, національна дослідницька рада Канади заявила, що «CanSino» «[залишалася] дуже відданою канадським клінічним дослідженням».
Угоди з Moderna, Pfizer і AstraZeneca Оскільки угода з «CanSino» провалилася, а цільова група з питань вакцин переглядала свої рекомендації на основі даних клінічних досліджень з інших країн, 5 серпня 2020 року міністр державних послуг і закупівель Аніта Ананд оголосила, що федеральний уряд зобов'язався закупити дози вакцин Moderna та Pfizer–BioNTech. В очікуванні вакцини проти COVID-19 канадський уряд придбав понад 75 мільйонів підшкірних голок і шприців.
Після того, як національний дослідницький центр виявив, що його поточна лабораторія не відповідає належній виробничій практиці, 31 серпня прем'єр-міністр Трюдо оголосив про федеральні інвестиції в розмірі 126 мільйонів доларів США на «проєктування, будівництво, введення в експлуатацію та кваліфікацію нового біовиробничого об'єкта» — Центру виробництва біологічних препаратів, який мав бути завершений до кінця липня 2021 року. Він мав бути побудований поруч із тогочасним заводом національного дослідницького центру «Royalmount» у Монреалі, та мав заплановану виробничу потужність приблизно 2 мільйони одиниць на місяць.
У вересні 2020 року федеральний уряд зобов'язався закупити 20 мільйонів доз вакцини Oxford–AstraZeneca. Уряд також оголосив, що інвестує 440 мільйонів доларів США в ініціативу COVAX, щоб допомогти фінансувати справедливі закупівлі вакцин проти COVID-19 у всьому світі.
У листопаді 2020 року лідер Консервативної партії Ерін О'Тул розкритикувала федеральний уряд за те, що він надто сильно зосереджується на угоді з «CanSino», стверджуючи, що її уряд «не поклав би всі наші яйця в кошик Китаю».
20 листопада 2020 року консорціум Pfizer-BioNTech подав свою вакцину на екстрений дозвіл до міністерства охорони здоров'я Канади.
Початкові схвалення та початок вакцинації 9 грудня 2020 року міністерство охорони здоров'я Канади дозволило екстрене використання вакцини Pfizer–BioNTech проти COVID-19 згідно з тимчасовим розпорядженням щодо імпорту, продажу та реклами лікарських засобів для використання у зв'язку з COVID-19. Агентство громадської охорони здоров'я Канади контролювало впровадження та застосування вакцини. До середини грудня 2020 року компанія Pfizer уклала угоди про постачання 20 мільйонів доз до Канади. Заклади охорони здоров'я почали введення перших 30 тисяч доз вакцини Pfizer–BioNTech у Канаді 14 грудня. Очікувалося, що до кінця 2020 року буде поставлено 249 тисяч доз вакцини.
Через логістику холодильного зберігання початкові дози були доставлені до 14 пунктів розподілу в провінціях, але жоден із них не вирушав до інших місць, оскільки вони не могли належним чином зберігати вакцину. 14 оригінальних місць розповсюдження були розташовані в Сент-Джонсі, Галіфаксі, Шарлоттауні, Мірамічі, Квебеку, Монреалі, Оттаві, Торонто, Вінніпезі, Реджайні, Едмонтоні, Калгарі та два в районі Великого Ванкувера. Уряд Канади очікував, що до кінця березня вакцину введуть групам найбільшого пріоритету, визначених кожною провінцією. Більшість провінцій першочергово встановили пріорітет для певної підгрупи медичних працівників, за винятком Квебеку, де в пріоритеті мешканці будинків довгострокового догляду, а також у Британській Колумбії, Нью-Брансвіку та Острів Принца Едуарда, де в пріоритеті обидва. Більшість провінцій також планували розширити пріоритетний статус для додаткових груп, наприклад людей похилого віку або дорослих у громадах корінного населення, перш ніж поширювати вакцинацію на широкі верстви населення.
На тому ж тижні, коли були зроблені перші щеплення вакциною Pfizer–BioNTech проти COVID-19, міністерство охорони здоров'я Канади схвалило вакцину Moderna 23 грудня, і було повідомлено, що Канада отримає 168 тисяч доз вакцини Moderna до кінця 2020 року. На відміну від вакцини Pfizer–BioNTech, вакцина Moderna не потребує екстремально холодного зберігання, що означало, що станом на 28 грудня Північно-Західні території та Юкон отримали свої перші поставки по 7200 вакцин Moderna кожна. Щеплення на цих територіях не планувалося до середини січня.