Прию́тівка (первісна назва — Ружманка) — селище в Україні, у Приютівській селищній громаді Олександрійського району, Кіровоградська область. Є адмінцентром Приютівської об'єднаної територіальної громади, до якої увійшли Войнівська, Протопопівська, Костянтинівська, Головківська, Ізмайлівська сільські ради.

Походження назви Перша назва населеного пункту — Ружманка, походить від прізвища місцевого землевласника поміщика Ружмана. Іноді називають її Вараждін. Походження першого топоніма Ружманка антропологічне. Топонім Вараждін, іноді Ворождін, швидше за все, з'явився як пряма асоціація з найближчим населеним пунктом Протопопівка, колишнім новосербським шанцем Вараждін.

Назва Приютівка виникла як запозичення з російської мови: "Ойконім виник за допомогою суф. - івк в релят. функції від запозиченого з рос. мови приют «притулок; доброчинний заклад для одиноких і незаможних»

Історія На території нинішньої Приютівки в другій половині XVIII століття розташовувалася тринадцята рота пандурського полку поселення Нової Сербії. Пізніше пандурський полк був переформований та увійшов до складу новоствореного в 1760 р. Жовтого гусарського полку.

У 1764 р. Нова Сербія була скасована, а її території відійшли до Новоросійської губернії. Новоросійська губернія, в свою чергу, 1783 року увійшла до складу Катеринославського намісництва. У 1784 році в складі Катеринославського намісництва був утворений Олександрійський повіт, до складу якого входила територія нинішньої Приютівки. У 1796 році повіт скасовано. Відновлено в 1806 році у складі Херсонської губернії.

У складі Херсонської губернії Приютівка належала до Бандурівської волості. У 1920 Олександрійський повіт віднесено до Кременчуцької губернії. Його було скасовано 1922 року. З 1922 р. Кременчуцька губернія переформована в Кременчуцький повіт. А з 1923 р. Кременчуцький повіт переформований в Кременчуцький округ, до складу якого входила Олександрія з Приютівкою.

На думку краєзнавця Н. Жахалової, нинішня Приютівка, як поселення, заснована в 1831 року переселенцями з Войнівки. Спочатку село належало вдові капітана у відставці Марії Дмитрівні Ружман, а в другій половині XIX століття — Ульяні Дмитрівні Канівальській (вдові колишнього власника Войнівки).Надія Жахалова «Околиці Олександрії» (До історії виникнення поселень)DOC

Приютівка набула розвитку під час прокладання залізниці Єлисаветград — Крюківка-на-Дніпрі (нині Кременчук), під час якого 1869 року була збудована станція Користівка.

Село отримало статус смт 1974 року.

До 2015 року в смт Приютівка був пам'ятник комуністичному діячу, Аркадієві Гайдару, який демонтували відповідно до закону про декомунізацію.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 94,94 % російська 4,62 % білоруська 0,22 % угорська 0,13 % молдавська 0,09 %

Освіта Працюють дві школи — Цукрозаводський НВК І-ІІІ ступенів, Користівська ЗОШ І-ІІІ ступенів (до серпня 2016 — ім. А. П. Гайдара), та заклад професійної (професійно-технічної) освіти — Олександрійський професійний аграрний ліцей.

Економіка

На території селища діє ТОВ Олександрійський цукровий завод. Діє два елеватори.

Велике значення має вузлова станція Користівка.

Відомі люди Танковський Євген Анатолійович (1979—2014) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник АТО. Хрієнко Денис Іванович (1986—2016) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни. Чалапко Іван Архипович (1932 — після 1997) — український педагог, заслужений вчитель, відмінник народної освіти України. Чумак Клавдія Василівна (1919—2007) — українська мистецтвознавиця, авторка статей і розвідок про Тараса Шевченка.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)

Примітки

Посилання Облікова картка на сайті ВРУ Поселення Новосербського пандурського полку (1752—1764) Александрийский уезд Топонимика Александрии и Александрийского района.doc В Приютівці відкрито меморіальну дошку