Мурау () — місто в Австрії, у федеральній землі Штирія, центр однойменного округу. Населення — 3330 осіб (2025)
Лежить на річці Мура. Муніципальна територія включає кадастрові громади Ласніц-Ламбрехт, власне Мурау та Санкт-Егіді, а також колишні незалежні муніципалітети Ласніц-бай-Мурау, Штольцальпе та Трібендорф, які були включені в ході адміністративної реформи 2015 року
Географія Громада розташована на висоті 829 метрів над рівнем моря за координатами 47°06′43″ пн. ш. 14°10′23″ сх. д. в долині річки Мура між хребтом Низький Тауерн і Гурктальськими Альпами. За даними Статистичного управління Австрії в 2021 році площа становила 76,7 км², з чого придатної до заселення було 29,4%, заселеної — 10,4%.
Сусідні громади
Історія Територія була заселена вже в бронзовому віці до римської ери. На підставі запису в Пейтингеровій таблиці, це стародавнє місто Норея, столиця країни Норик, в кінці 18 і 19 столітті вважалося, лежало поблизу Мурау. Однак археологічних доказів досі не знайдено.
Саме Мурове, центр Штирійського герцогства у долині Мур, що належали знатній родині Ліхтенштейнів, вперше згадується в акті 1250 року. Відомий міннезінгер Ульріх фон Ліхтенштейн з сусіднього Фрауенбурга збудував замок у Мурау, який знову було зруйновано, коли богемський король Отокар II окупував землі Штирії після своєї перемоги під Кресенбрунном у 1260 році. Ульріху довелося поступитися своїми маєтками королем і був тимчасово заарештований у Моравії.
Маєтки Ліхтенштейну були відновлені, коли Оттокар зазнав поразки в 1278 році у битві під Дюрнкрутом. Син Ульріха Отто мав готичну парафіяльну церкву Святого Матвія з характерною перехресною вежею, побудовану з 1284 року, вона була освячена єпископом Лаванту в 1296 році. Громадяни Мурау отримали привілеї міста в 1298 році, після чого місто було укріплено та значно розширено.
З 1480 по 1490 рік місто було окуповано угорськими військами короля Матяша Корвіна. Ліхтенштейни утримували Мурау до кінця XVI століття. З 1623 року це було володіння дому Шварценбергів, які перебудували замок Мурау в його сучасному стилі Відродження. Теперішній власник — Карел Шварценберг.
Під час Другої світової війни тут розташовувався табір збройних сил Вермахту, в якому утримувалися полонені британські військовополонені. Наприкінці війни у травні 1945 року місцеві групи бійців опору звільнили вісім військовополонених, що залишилися, і успішно змусили наближення військ Червоної армії повірити, що місто вже окуповано британцями.
Демографія 2023 року в громаді мешкало 3448 осіб в 1601 домогосподарствах, іноземців було 9,6% (у т.ч. 7,1% громадяни країн ЄС та ЄАВТ, 0,7% — України). За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 10,6% — особи молодші 15 років, 61,0% — особи у віці 15—64 років, 28,4% — особи у віці 65 років та старші. Середній вік мешканців становив 49,0 років, 32,1% отримувало пенсію. Серед мешканців у віці від 15 років вищу освіту мало 16,4%, середню — 64,3%. У 420 підприємствах були зайняті 3163 особи. У первинному секторі 2021 року працювало 8,1% підприємств, 20,6% — в обробній промисловості, 71,3% — в галузі послуг.
Динаміка населення:
Видатні особи Клаус Офнер
Посилання Офіційний сайт
Примітки