Реставра́ція політи́чна — відновлення попереднього суспільного устрою, як правило, повернення до правління старої династії, усуненої внаслідок революції.
Реставрація в історії
Європа Реставрація Стюартів, Англія, 1660–1688 Реставрація Бурбонів, Франція, 1814/15–1830 У ширшому значенні під цим поняттям розуміють Доберезневий період у німецькомовних країнах, тобто добу після Віденського конгресу 1815 р.; рушієм цієї Реставрації був князь фон Меттерніх. На цей самий період припадає і Реставрація у Швейцарії (1814–1830). Тенденції Реставрації в XIX ст. можна зауважити по всій Європі, за винятком Англії. Там вирішальна революція (Славна революція) відбулася вже 1688 р., тож на поч. XIX ст. соціальні поступки виношувалися в формі робітничої боротьби і парламентських дебатів.
Японія Реставрація Кемму (1333-1336) Реставрація Мейдзі (1868)
Джерела Спроби політичної реставрації держави
Література Б. Дем'яненко. Реставрація // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.636 ISBN 978-966-611-818-2