Каплер Олексій Якович ( в усіх енциклопедіях та довідниках датою народження Каплера вказано 1904 рік, однак києвознавець Михайло Кальницький, вивчивши рабинські книги за 1903 та 1904 роки, що зберігаються у Центральному державному історичному архіві України, виявив запис про народження Лазаря (Олексія) Каплера, датований вереснем 1903 року, Київ, Російська імперія — 11 вересня 1979, Москва, СРСР) — радянський письменник, кінодіяч, кінорежисер, сценарист, актор, телеведучий програми «Кінопанорама» (1966—1972 рр., ЦТ). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1969).
Біографія
Народився у Києві в сім'ї багатого купця Якова Каплера. Закінчив гімназію у Києві. У молодості грав у Київському естрадному театрі
Зніматися в кіно почав у 1926 році. Дебютну режисерську стрічку «Шахта 12-28» (1931) так і не було випущено на великий екран. Зараз фільм вважається втраченим.
Один з засновників радянської кіноленініани та творців комуністичної кінопропаганди. Найбільш відомий як сценарист.
40-річним захопився донькою Й. Сталіна Світланою Аллілуєвою, за що був висланий до Воркути із звинуваченням у «шпигунстві на користь Великої Британії». С. Аллілуєва присвятила йому книгу «Двадцять листів другу» (1967).
В післясталінський період написав сценарії таких стрічок як «Смугастий рейс» та «Людина-амфібія».
У похилому віці взяв шлюб з російською поетесою Юлією Друніною.
Фільмографія
Акторські роботи: «Чортове колесо» (1926, епізод) «Шинель» (1926, «незначна особа», яка пізніше стала «значною особою») «Маяковський сміється» (1975, оповідач)
Режисер-постановник: «Жінка в Раді» (1929), «Право на жінку» (1930), «Шахта 12-28» (1931, у співавт., Українфільм),
Автор сценаріїв кінокартин: «Право на жінку» (1930, у співавт.) «Студентка» (1930, у співавт.) «Шахта 12-28» (1931, у співавт., Українфільм) «Три товариші» (1935, у співавт.) «Шосте відчуття» (1935, у співавт.) «Ленін у Жовтні» (1937) «Шахтарі» (1937) «Ленін в 1918 році» (1939, у співавт.) «Котовський» (1942) «Вона захищає Батьківщину» (1943) «Перші радощі» (1956) «За вітриною універмагу» (1956) «Незвичайне літо» (1957) «Смугастий рейс» (1961, у співавт.) «Людина-амфібія» (1961, у співавт.) «Два життя» (1961) «Віра, Надія, Любов» (1972, т/ф, 3 с, Кіностудія ім. О. Довженка) «Синій птах» (1976, у співавт.) «Київські зустрічі» (1979, кіноальманах, у співавт., Кіностудія ім. О. Довженка), та ін.
Екранізації творів: «Герой її роману» (1984, за мотивами оповідання Олексія Каплера «Лопушок») «Ті, що зійшли з небес» (1986, екранізація повісті Олексія Каплера) «Повернення „Броненосця“» (1996, екранізація повісті Олексія Каплера)
Примітки
Джерела та література Г. П. Герасимова. Каплер Олексій Якович // Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с. Сценаристи советского художественного кино. М., 1972. — С.162—164; Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.169; Митці України. К., 1992. — С.287; Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.286; Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.324. Історія сім'ї Каплерів