Александр Іностранцев (24 липня 1843 Санкт-Петербург — 31 грудня 1919 Санкт-Петербург) — палеонтолог Російської імперії, петрограф, професор Санкт-Петербурзького університету, член-кореспондент Академії наук (з 1901). Один із засновників та голова (з 1888) Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії. Член цілого ряду геологічних, мінералогічних, антропологічних та інших суспільств у Російській імперії та за кордоном.
Біографія Народився 24 липня 1843 року в селищі фарфорового заводу на околицях Санкт-Петербурга. Він був 6 дитиною (з 10) у сім'ї А. П. Іностранцев (фельдєгерський офіцер при Імператорі Миколі I) та Є.В. М. ДобровольськійИностранцев А. А. Детство // Воспоминания (Автобиография). СПб.: Центр «Петербургское востоковедение», 1998. C. 19-22..
Освіта Закінчив 2-ю Санкт-Петербурзьку гімназію (1863) , після чого вступив на фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету. Спочатку захоплено займався хімією, проте в результаті знайомства на старших курсах з геологією та мінералогією, під керівництвом професорів Е. К. Гофмана та П. А. Пузиревського, змінив свою спеціалізацію. У 1867 році закінчив університет і був залишений для здобуття професорського звання.
Під час стажування в Італії у 1872 вивчав виверження вулкана Везувій.
Наукова та викладацька робота
У 1867 році вперше у Російській імперії застосував метод мікроскопічного дослідження гірських порід.
У 1868 році А. Іностранцев захистив магістерську дисертацію «Геогностична будова західного берега Ладозького озера».
У 1868 році обійняв посаду охоронця Мінералогічного кабінету.
З 1869 року читав лекції як приват-доцент.
1873 року в Імператорський університет Святого Володимира захистив докторську дисертацію на тему: «Геологічні дослідження на півночі Росії у 1869 та 1870 роках». Він став першим доктором мінералогії та геології в Російській імперії (до цього присуджувався ступінь з мінералогії та геогнозії).
В 1873 був обраний екстраординарним, а в 1880 - ординарним професором Санкт-Петербурзького університету.
Крім Петербурзького університету А. Іностранцев читав лекції також у Технологічному інституті (з 1874), Військово-медичній та Інженерній академіях, в Академії Генерального штабу та інших навчальних закладах. З 1878 по 1889 він читав курси геології, мінералогії та петрографії на Бестужевських Вищих жіночих курсах.
У 1892 року на Уралі А. Іностранцев відкрив корінне родовище платини.
Головним напрямом досліджень А. Іностранцева була петрографія.
На 1-й сесії Міжнародного геологічного конгресу (Париж, 1878) А. Іностранцев представляв Російську імперію, був обраний членом Комісії з уніфікації геологічної номенклатури. На 2-ю сесію (Болонья, 1881) він приїхав як голова російського комітету Комісії з уніфікації системи стратиграфічних підрозділів. На його пропозицію терміни «група», «система», «відділ» було затверджено як міжнародні. А. Іностранцев входив до Бюро Конгресу як віце-президент від Російської імперії.
А. Іностранцев виховав плеяду учнів, серед яких 3 академіки, 2 члени-кореспонденти, понад 10 професорів. Серед них, фундатор наукового ґрунтознавства Ст. Ст. Докучаєв та перша жінка професор геології Е. Ст. СоломкоНаливкин Д. В. Наши первые женщины-геологи. Л.: Наука, 1979, 216 с..
Александр Іностранцев помер 31 грудня 1919 року у Петрограді. Похований на лютеранському Смоленському цвинтарі.
Сім'я Дружина — Іностранцева Марія Федорівна (уроджена Ореус; 1849-17 січня 1920)ЦГА СПб. Ф. Р-6143. Оп. 1. Д. 224. Л. 62..
Син — Іностранцев Костянтин Олександрович (1876-1941) — російський історик-сходознавець.
Нагороди
Орден Св. Анни 2-го ступеня (1885), Орден Св. Анни 1-го ступеня (1910) Орден Св. Рівноапостольного Князя Володимира 3-го ступеня (1890) Орден Св. Станіслава 1-го ступеня (1894) Відзнака «У відплату 40-річної бездоганної служби» (1908) Медаль «На згадку про 300-річчя царювання Будинку Романових. 1613-1913 рр..» (1913). Золота медаль ім. Ф. П. Літке за «Геологічний нарис Повенецького повіту Олонецької губернії та її рудних родовищ».
Членство в організаціях
З 1868 року був членом Імператорського Мінералогічного товариства. Член Санкт-Петербурзького товариства дослідників природи з 1873 року (у 1900 році обраний його президентом). Член Імператорського Московського товариства випробувачів природи з 1898 (з 1890 — почесний член). У 1879 був обраний членом Імператорського Російського географічного товариства. У 1901 році був обраний членом-кореспондентом Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук з фізичного розряду. Член-кореспондент Природно-історичного товариства (Академія природничих наук, Філадельфія, 1880) Член-кореспондент Імператорсько-королівського геологічного товариства (Віденський технічний університет) Член-кореспондент Національного природничо-історичного та математичного товариства (Фрайберзька гірська академія)Карелия: энциклопедия: в 3 т. / гл. ред. А. Ф. Титов. Т. 1: А — Й. — Петрозаводск: ИД «ПетроПресс», 2007. — 400 с. : ил.,карт. — стр. 372 ISBN 978-5-8430-0123-0 (т. 1).
Іменем Іностранцев А.названо затоку на західному узбережжі о. Північний і льодовик на архіпелазі Нова Земля, п'ять форм викопних організмів з класів брахіопод, головоногих молюсків і плазунів, а також викопна хижа хребетна тварина з пермських відкладень — Іноземцевія ().
Бібліографія Іностранцев А. — автор понад 170 наукових праць, серед них книги:
Іностранцев А. Геологічний огляд місцевості між Білим морем та Онезьким озером. СПб.: Ст Демаков, 1871. 83 с.: карт. Іностранцев А. Історичний нарис діяльності Везувію з 1857 року до наших днів. СПб.: У. З. Балашев, 1873. 30 з. Іностранцев А. Про варіоліт. СПб.: ІАН, 1874. 29 с. Іностранцев А. Вивчення Друскенікських мінеральних джерел. СПб.: Ст Джуліяні, 1882. IV, 79 с. Іностранцев А. Доісторична людина кам'яного віку узбережжя Ладозького озера. — СПб.: Тип. М. М. Стасюлевича, 1882. − 243 с.: іл. Іностранцев А. Лекції історичної геології, петрографії та стратиграфії, читані на Вищих жіночих Бестужевських курсах у 1882/83 pp. СПб.: Є. Соломко, 1883. 408 с. Іностранцев А. Геологія: Загальний курс лекцій, читаний студентам С.-Петербурзького університету: У 2 т. Спб.: М. Стасюлевич, 1885-1887. (5 видань) Іностранцев А. Конспект історичної геології, читаний у С.-Петербурзькому імп. університеті у 1885 та 1886 роках. СПб.: Ф. Кремер, 1886. 232 с. Іностранцев А., Ф. Ю. Левінсон-Лессінг Ф. Ю., Каракаш Н. І., Стрешевський С. І. Через Головний Кавказький хребет: Геологічні дослідження передбачуваного ж.-д. шляхи через Архотський перевал між Владикавказом і Тифлісом. СПб.: Упр. жел. дор. 1896. VI, 250, 34 с. Іностранцев А. Спогади: (Автобіографія) / Підготовка тексту, вступна стаття та коментарі В. А. Прозоровського, І. Л. Тихонова. СПб.: Петербурзьке сходознавство, 1998. 272 с. ISBN 5-85803-109-9
Література
Кузнецов С. С. Александр Александрович Иностранцев. Л., 1969 Орлов Ю. А. Александр Александрович Иностранцев. (1843—1919) // Люди русской науки: Очерки о выдающихся деятелях естествознания и техники. — Т. 1. — ; : Изд-во АН СССР, 1948. — С. 399—403; То же // Люди русской науки: Очерки о выдающихся деятелях естествознания и техники. — Кн. 2. Геология. География. — : Наука, 1962. — С. 33—37: порт. Соколов В. А. Александр Александрович Иностранцев: 1843—1919. — : Наука, 1981. — 103 с.
Примітки
Посилання
А. А. Иностранцев — Библиотека бестужевских курсов. Палеонтолого-стратиграфический музей СПбГУ — основан профессором А. А. Иностранцевым в 1873 году. А. А. Иностранцев — Биографика СПбГУ. Биография и библиография в Информационной системе «История геологии и горного дела» ГИН РАН.