Філософсько-теологічний факультет (румунською: Facultatea de Teologie a Universităţii din Cernăuţi) — структурний підрозділ Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, створений у 1993 році.
Рання історія Попередником факультету був Чернівецький богословський інститут. Чернівецький єпископ Ісая Балошескул 8 червня 1824 року послав план заснування богословського інституту і духовної семінарії, який був затверджений урядом Галіції з незначними змінами. Імператорська резолюція з даного питання з'явилася лише 6 серпня 1826 року, а богословський інститут було відкрито 4 жовтня 1827 року в день народження імператора Франца-Йосифа. Через чотири мсяці, у відповідності з декретом австрійської канцелярії від 8 січня того ж року, була відкрита духовна семінарія.
Відкриття греко-православного теологічного факультету пов'язане з ім'ям відомого церковного діяча — єпископа та першого митрополита Буковини Євгена Гакмана (1793—1873). Ще в 1851 р. він розпочинає переговори з урядом Австрії про створення відповідного факультету на базі «греко-східного» Богословського інституту, який входив в інфраструктуру його єпископії.
Позитивному розв'язанню цього питання сприяла готовність Владики розмістити теологічний факультет у своїй резиденції. Ще однією важливою обставиною було те, що університет мав утримуватися коштом Православного релігійного фонду Буковини. Фонд також підтримував розвиток освіти, виплачуючи стипендію та допомогу кращим студентам. Теологічний факультет розташувався в резиденції буковинського митрополита і, на відміну від інших, був повністю забезпечений навчально-виробничими приміщеннями, мав також краще від інших методичне обслуговування.
Пізніше резолюціями від 29 і 30 серпня 1875 року було вирішено реорганізувати Чернівецький богословський інститут в богословський факультет при Чернівецькому університеті. Так припинив своє 48-річне існування богословський інститут.
Свою роботу новостворений факультет розпочав 30 серпня 1875 р. у складі 7 кафедр, а саме: вивчення Біблії і тлумачення Старого та Нового Заповітів; догматики; теологічної моралі; історії церкви; церковного права; практичної теології та східних мов.
Вивчалися й інші предмети — на засадах обов'язковості чи факультативності. До перших належали: енциклопедія та методологія богословського навчання, єврейська мова, церковна статистика, церковний діловий стиль. Другу групу складали — граматика новозаповітних мовних ідіом, біблійна історія, археологія, історія нового біблійного канону, патрологія, історія догматики й апологетики, церковнослов'янська мова, символіка східної церкви та її тлумачення. Питання кадрового забезпечення на факультеті розв'язувалися богословською колегією, яка діяла при Буковинській єпископії з обов'язковим погодженням із міністерством віросповідань і освіти.
Професорсько-викладацький склад факультету поповнювався професорами скасованого «греко-східного» Богословського інституту. Факультет намагався й самотужки готувати на професорські посади людей із числа його випускників. За чверть століття ним було підготовлено 7 кандидатів на посаду викладачів православного факультету, зокрема Е. Воюцького, В. Гаїну, В. Георгіу, К. С. Авескула, С. Сагіна, Т. Тарнавського. Серед професорів і доцентів теологічного факультету було лише два українці — Є. Козак і Д. Єремійчук, решта були румунами.
Першим деканом факультету став професор В. Митрофанович, який у 1877—1878 н.р. був ректором університету. Професори-богослови О. Попович та Е. Воюцький обіймали цю посаду двічі: перший — у 1880—1881 і 1895—1896 н.рр., другий — у 1892—1893 і 1901—1902 н.рр. У різні часи ректорами також були В. Репта, К. Попович, Т. Тарнавський, Є. Козак, С. Сагін. Останнім ректором німецького університету в 1918—1919 н.р. також був професор факультету В. Тарнавський.
Викладовою мовою згідно з регламентом теологічного факультету була німецька. За наполяганнями професорської колегії церковнослов'янська мова та література були обов'язковими для вивчення.
Однією з важливих передумов відкриття філософського факультету в університеті в 1875 р. стала певна традиція філософської культури на Буковині, витоками якої була тривала діяльність школи, заснованої у відповідності з ухвалою міністерства віросповідань та освіти 1815 р. «Про відкриття філософського навчального закладу в Чернівцях». Філософський факультет за своєю адміністративною структурою та предметністю мав позитивістську спрямованість. Тут поряд з філософією вивчалися філологія, історія, науково-природничі дисципліни. Студенти протягом трьох років слухали курс лекцій з філософії, протягом чотирьох років — історію Австрії, протягом семи семестрів — історію та застосування римського права. Як правило, вивчення окремих дисциплін забезпечували відповідні кафедри. Їх чисельність поступово зростала. Філософські дисципліни почали викладатися вже в зимовому семестрі 1875—1876 н.р. З часом на факультеті сформувалося 16 гуманітарних і 12 природничих кафедр.
Показово, що в 1920-их роках кращі студенти — богослови університету в Белграді, слухаючи лекції випускників Чернівецького університету, прагнули потрапити до Чернівців для завершення богословської освіти. До таких належав, зокрема, К.Марков, котрий закінчив теологічний факультет у Чернівцях 1928 р. Пізніше він став патріархом (під іменем Кирило) Болгарської православної церкви.
Сучасна історія кафедри релігієзнавства і теології, та богословського відділення Утворений в 1993 році під сучасною назвою, завдяки зусиллям тодішнього ректора університету проф. С. Костишина, та архієпископа Чернівецького і Буковинського (нині митрополита Чернівецького і Кіцманського) Данила (Ковальчука), за участю патріотичної громадськості Буковиниhttps://bogoslov.cv.ua/index.php?id=192&action=art. В урочистостях з нагоди відновлення теологічного відділення 12 лютого 1994 року взяв участь Святіший Володимир (Романюк) Патріарх Київський і всієї Руси-України.
Відродження філософсько-теологічного факультету при Чернівецькому університеті відбувалося з дуже великими складнощами. Доводилося натикатися і на звичайнісіньку байдужість, і на просте нерозуміння важливості такого акту, а найголовніше — різні бюрократичні перепони. Найкраще це відомо тодішньому ректорові С.Костишину, який у 1990—1993 роках наполегливо добивався відновлення його діяльності, аж поки справа не увінчалася успіхом. Згідно з його спогадами:
“Усе розпочалося з університетської церкви. Справу потрібно було повести так, аби цей храм почав діяти як релігійна установа. Бо були пропозиції з боку тоді ще радянської влади відкрити тут філіал бібліотеки, де розмістити фонди іноземної літератури. Та попри це ректорат і вчена рада підійшли до долі церкви дуже виважено, прийнявши доленосне рішення про відновлення теологічного факультету. Проте, зрозуміло, це ще не означало, що мети досягнуто. Нас намагалися переконати в тому, що функціонування богословського факультету в світському навчальному закладі неможливо. Але ми стояли на своєму і знаходили вагомі контраргументи. Передусім це те, що факультет не створюється, а відновлюється історична справедливість”.
Справа з відкриттям філософсько-теологічного факультету при Чернівецькому державному університеті набула логічного завершення 29 грудня 1993 року, коли було видано наказ № 70 «Про відкриття філософсько-теологічного факультету». В ньому, зокрема, зазначалося: «Беручи до уваги рішення Міжгалузевої акредитаційної комісії від 16.09. 1993 р., колегії Міністерства освіти від 29.09. 1993 р., протокол № 16/ 5, рішення Вченої ради ЧДУ від 29.12.1993 р. відкрити у Чернівецькому державному університеті імені Юрія Федьковича філософсько-теологічний факультет». Усе це вдалося завдяки старанним зусиллям тодішнього ректора університету Костишина С., голови обласної державної адміністрації Гнатишина І., міністра освіти Таланчука П.
Серед викладацького штату були: прот. Василь Вепрук (завідувач теологічного відділення), прот. Василь Білоус, прот. Михайло Марусяк, прот. Микола Симчич, проф. Абрамович С., Новосад М., Мазурик Л., Яра М. Протоієрей Василь Вепрук опублікував навчальний посібник «Догматичне богослов'я». — Чернівці: Рута, 2000. 408 с.
У лютому 1994 року відбувся перший набір студентів-теологів (30 осіб). З цього набору у 1999 році випустилося 19 осіб, з них 7 осіб — у сані.https://buknews.com.ua/page/vinchalne-viddilennnia-ta-vesilni-vladyky.html.
Ще одною складовою частиною філософсько-богословського факультету, як самостійний науково-дослідницький і навчальний підрозділ, стала кафедра релігієзнавства та теології.
Вказана кафедра, на підставі рішення ректорату та Вченої ради університету від 9 липня 1998 року була створена на базі богословського відділення, яке функціонувало у структурі філософсько-теологічного факультету Чернівецького державного (з 2001 р. — національного) університету імені Юрія Федьковича з часу його відродження у жовтні 1993 року і, звісна річ, доповнена викладачами кафедри філософії. Однією із передумов відкриття кафедри була невизначеність статусу теології та відмова держави вносити її до переліку офіційно визнаних спеціальностей, що ставило під загрозу видачу дипломів студентам, які навчалися за спеціальністю «Теологія».
Очолював у 1998—2001 роках новостворену кафедру перший декан факультету, доктор філософських наук, професор Микола Сидоренко, під керівництвом якого розпочався системний процес формування кадрового потенціалу науково-педагогічного колективу кафедри, розробка основних напрямків дослідницької та навчально-освітньої діяльності. Головну увагу завідуючий кафедри зосереджував на популяризації спеціальностей кафедри, а надто ж теології.
Священик УПЦ-КП Вепрук Василь Ількович формально вважався заступником декана Сидоренка, та керівником богословського відділення, а релігієзнавче відділення очолював інший заступник декана — Докаш Віталій Іванович. Останній мав румунське походження, вільно володів румунською мовою, і ще з комуністичного часу, коли працював атеїстичним пропагандистом, зумів налагодити тісні контакти з науковими та освітніми колами Румунії.
Тому в перші роки існування цієї кафедри на теологічне відділення потягнулися студенти з сусідньої Румунії. До 2005 року вищу духовну освіту здобуло щонайменше сім студентів, але були й такі, які навчалися рік-два, а далі переводилися на навчання у вузи своєї країни. Спрощеному перетину державного кордону студентами нацменшин — румунської в Україні і української в Румунії, а також обміну студентів найбільше сприяв перший Надзвичайний і Повноважний посол України в Румунії професор Леонтій Сандуляк. Особливо тісним було співробітництво з богословським університетом університету м. Клуж-Напока.
На факультеті викладали відомі богослови, історики, релігієзнавці та лінгвісти. Серед них: професори — Семен Абрамович і Надія Бабич; священики з науковими ступенями — Василь Вепрук, Дмитро Садов'як і Василь Павенський, Михайло Марусяк, Микола Симчич; викладачі з мирян — Богдан Боднарюк, Галина Загайська, Любомира Мазурик та Марія Скаб. Єврейську мову викладав головний рабин Чернівецької області Ноах Кофманський, а також Ольга Щербак — завідуюча кабінетом івриту Чернівецької спеціалізованої школи І — ІІІ ст. № 41., а іноземну (англ.) мову — улюблениця студентів Людмила Айгаре.
Станом на 2006 рік, викладачами числилися: архиєп. Димитрій (Рудюк), єп. Нестор (Писик) — приїзджі з сусідніх областей, а також чернівецькі науковці: прот. Миколай Щербань, прот. Михаїл Марусяк, прот. Миколай Симчич, свящ. Миколай Лагодич, Позняк Я. Л., Кушнірчук В. М., Бучовський В. Р., Шкрібляк М. В. (останній пізніше прийняв сан священика).
Далі, упродовж п'ятнадцяти років (з вересня 2001 по січень 2016 р.) кафедру релігієзнавства і теології очолював Василь Балух. В лютому 2016 р. Миколу Шкрібляка призначили виконуючим обов'язки завідувача кафедри, а в березні 2018 р. — обрали на посаду завідувача кафедрою терміном на п'ять років.