Жужу́й (, ) — провінція Аргентини, розташована на північному заході країни. Межує з провінцією Сальта на сході і півдні, з Чилі на заході та Болівією на півночі.
Назва Походження назви провінції Жужуй достеменно невідоме. Аргентинський письменник у своїй книзі «Марта Рікельме» писав, що назва місцевості походить від слова «какуй», назви місцевих птахів. «Какуй» у перекладі з індіанської мови гуарані означає «пташка, що любить ліс». Також назву какуй носило місцеве плем'я індіанців та землі, на яких вони жили. Через помилку перших поселенців назва місцевості закріпилася на іспанських мапах як Xuxuy, що за тодішніми нормами читалося як Шушуй. Наприкінці XVIII — на початку XIX століття Королівська академія іспанської мови внесла низку змін у правопис, після чого назва стала писатися як Jujuy і читатися як Хухуй. Оскільки така назва була немилозвучною у багатьох слов'янських мовах, а правопис дозволяв змінювати звукосполучення, які викликають небажані асоціації з ненормативною лексикою і вульгаризмами, у радянських енциклопедіях і атласах закріпилася назва Жужуй. Ця назва нині є традиційно вживаною назвою провінції українською, а також російською, білоруською, казахською, чуваською мовами.
Географія
Провінція Жужуй розташована на північному заході Аргентини. Рельєф провінції переважно гористий, висота зростає зі сходу (500 м) на захід (6000 м). Найвищою точкою провінції є гора Чаньї (5930 м).
Жужуй умовно поділяють на чотири природних зони: Відроги Анд Юнга Кордильєра-Орієнталь Пуна
Головними річками провінції є Сан-Франсіско, Ріо-Гранде та Ріо-Чіко-де-Жужуй. Долини річок вкриті густими лісами.
Клімат провінції змінюється з висотою: на заході він гірський, а на сході вологий тропічний.
Історія
До початку іспанської колонізації Жужуй був населений індіанськими племенами омагвака (нащадки діагітів та араваків) і атакаменьйо. Назва провінції походить від слова «какуй», назви місцевих птахів, а також місцевого племені.
20 серпня 1561 року Хуан Перес де Суріта заснував у цій місцевості перше місто під назвою Ньєва, але через два роки воно було зруйноване індіанцями.
1563 року король Іспанії Філіп II приєднав Жужуй до губернаторства Тукуман у складі віцекоролівства Перу, відокремивши його від Чилі.
13 жовтня 1575 року Педро Ортіс де Сарате зробив нову спробу заснувати тут місто, але на початку 1576 року воно було зруйноване. 19 квітня 1593 року, коли протистояння індіанців було подолане, було засновано Сан-Сальвадор-де-Валаско-ен-ель-Ває-де-Жужуй.
1776 року провінція увійшла до складу віцекоролівства Ріо-де-ла-Плата. 5 серпня 1783 року Жужуй було приєднано до інтендантства Сальта-де-Тукуман у складі віцекоролівства.
Після Травневої революції 1810 року Жужуй став одним з місць, де точилися запеклі бої між військами роялістів і Мануеля Бельграно. Місто Сан-Сальвадор-де-Жужуй було зруйноване. Землі провінції більш як десять разів переходили з рук у руки, доки 27 квітня 1821 року остаточно не були відвойовані аргентинськими військами.
18 листопада 1834 року оголошено про створення провінції Жужуй і відокремлення її від провінції Сальта. 29 листопада 1835 року було затверджено першу конституцію провінції, першим губернатором став Фермін де ла Кінтана.
1836 року провінція була окупована болівійсько-перуанськими військами, але вже до кінця року була відновлена влада Аргентини.
1876 року у Жужуї відбулося повстання індіанців, яке також було швидко повалене.
1900 року були встановлені кордони між провінцією та Чилі і Болівією, внаслідок чого до території останньої відійшли села Есморака й Естарка.
28 лютого 1935 року було затверджено нову конституцію провінції, яку було змінено 23 квітня 1949 року, а 1956 року зміни було скасовано. 22 жовтня 1986 року було прийнято конституцію, яка діє до нинішнього часу.
Економіка
Економіка провінції сировинно орієнтована. Серед сільськогосподарських культур переважають цукрова тростина, банани, тютюн, цитрусові. На департамент Ель-Кармен припадає 30 % від загального обсягу виробництва тютюнової продукції в Аргентині (50 млн кг на рік). Розвинуте виноградарство і виноробство.
У провінції видобувають нафту, газ, свинець, срібло, мідь, золото, азотнокислий калій, калій, буру, залізо, цинк, сіль.
Комерційна активність провінції концентрується навколо столиці, де знаходиться металургійний завод, і на сході, у долині річки Сан-Франсіско, де знаходяться підприємства агроіндустрії. Через Жужуй також проходять важливі торговельні шляхи.
Завдяки унікальній природі, зокрема внесеній до складу Світової спадщини ЮНЕСКО долині Кебрада-де-Умауака, Жужуй користується великою популярністю у туристів. Іншими туристичними принадами провінції є: національний парк Калілегуа, створений 1979 року, Семіколірний пагорб біля селища Пурмамарка, церкви Касабіндо й Укіа з колекціями ікон з ангелами-аркебузирами тощо.
Освіта Освіта у провінції Жужуй (2009)РівеньНавчальних закладівУчнівПрацівників Дошкільні||420||22 902||1 456 |- |align = left| - державні||380||18 518||1 055 |- |align = left| - приватні||40||4 384||401 |-bgcolor = #efefef |align = left| Початкові42388 7248 492 - державні39079 8657 732 - приватні338 859760 Середні||167||79 716||2 782 |- |align = left| - державні||134||68 692||2 315 |- |align = left| - приватні||33||11 024||467 |-bgcolor = #efefef |align = left| Вищібез урахування університетів2619 330534 - державні1214 446397 - приватні144 884137
Адміністративно-територіальний поділ Провінція Жужуй поділяється на 16 департаментів: МапаДепартаментАдміністративний центрПлоща, км²Населення (2010) Кочинока Абра-Пампа 7837 12 633 Доктор-Мануель-Бельграно Сан-Сальвадор-де-Жужуй 1917 262 820 Ель-Кармен Ель-Кармен 912 96 809 Умауака Умауака 3792 17400 Ледесма Лібертадор-Хенераль-Сан-Мартін 3249 81 734 Пальпала Пальпала 467 52 856 Ринконада Ринконада 6407 2489 Сан-Антоніо Сан-Антоніо 690 4432 Сан-Педро Сан-Педро-де-Жужуй 2150 75 308 Санта-Барбара Санта-Клара 4448 17 773 Санта-Каталіна Санта-Каталіна 2960 2857 Сускес Сускес 9199 3757 Тількара Тількара 1845 13 542 Тумбая Тумбая 3442 4692 Вальє-Гранде Вальє-Гранде 962 2523 Яві Кіяка 2942 20 635
Зображення
Посилання
Офіційний сайт уряду провінції Жужуй Офіційний сайт секретаріату туризму Конституції провінції Жужуй
Примітки