Жорж-Моріс де Герен (; нар. 4 серпня 1810 – пом. 19 липня 1839) — французький поет. Його твори були пройняті пристрастю до природи, близької до поклоніння та були збагачені язичницькими елементами. За словами Сент-Бева, жоден французький поет чи художник не передав «почуття природи, почуття походження речей і суверенного принципу життя» так переконливо, як Герен.

Біографія Походив із аристократичної родини. Народився в замку Ле Кайла в Андіяку, Тарн. Виріс у сім'ї з суворими римо-католицькими принципами та отримав освіту в релігійній семінарії в Тулузі, після чого навчався в Колежі Станіслава в Парижі, де познайомився з Жюлем Барбе д'Оревільї, який став його другом на все життя.

Після закінчення Колежу Станіслава в 1831 році Герен вирішив відмовитися від традиційного релігійного життя і поїхав до Бретані, щоб вступити до радикального християнсько-соціалістичного товариства, заснованого Юґом Фелісіте Робером де Ламенне. Однак у 1833 році Ламенне вступив у конфлікт зі Святим Престолом, і товариство було розпущене, згодом Ламенне і Герен повністю розірвали свої зв'язки з християнством. Потім Герен переїхав до Парижа, де написав два свої головні твори, "Вакханка " та «Кентав». У 1837 році він захворів. Частково одужав від хвороби в 1838 році і в листопаді того ж року погодився одружитися за домовленістю з Кароліною де Жервен, знатною леді з чималими статками. Однак невдовзі він знову захворів і помер у липні 1839 року у віці 28 років. Жоден із його творів не був опублікований за життя. Багато своїх віршів він знищив перед смертю.

Спадщина Твори Герена, що залишилися, розійшлися між родиною та знайомими по всій Франції. Його щоденник опинився в одного із його друзів і потрапив до Луїзіани та Алабами, а потім повернувся до Кану, де пережив бомбардування 1944 року

У 1840 році Жорж Санд опублікувала спогад про Моріса де Герена в Revue des deux Mondes, до якого вона додала два фрагменти його творів — один твір у прозі, а інший — короткий вірш. 1861 року був опублікована добірка Реліквії, до якої входив «Кентавр», уривки зі щоденника та низка його листів і віршів, відредагованих ГІйомом Станісласом Требутьєном. Публікація супроводжувалася біографічними й критичними матеріалами Шарля Огюстена Сент-Бева. Нове видання під назвою «Щоденник, листи і вірші» (Journal, lettres et poèmes) вийшло в 1862 році, а англійський переклад останнього опублікували Лейпольдт і Голт у 1867 році Сестра Герена, Ежені, також опублікувала після його смерті деякі його твори.

Примітки

Література

Royde-Smith, Naomi. The Idol and the Shrine: Being the Story of Maurice de Guérin (1949)

Посилання