Lepidodactylus lugubris — вид геконоподібних ящірок родини геконових (Gekkonidae). Мешкає в Азії і Океанії. Часто утримується в неволі.
Опис
Lepidodactylus lugubris — це невеликий гекон, довжина якого (без врахування хвоста) становить 4—4,4 см. Циліндричної форми хвіст довжиною сягає решти тіла, разом з ним довжина ящірки становить 8,5—10 см. Голова сплощена, трикутної форми. Очі жовті з вертикальною зіницею, без повік. Забарвлення L. lugubris переважно варіюється від світло-коричневого до темно-коричневого. Ці гекони здатні змінювати колір, тому одна й та сама особина може виглядати світлою або темною в різний час протягом дня. На спині у них є характерний темний зигзагоподібний візерунок. З боків голови, від вух до кінчика носа ідуть темні смуги. Пальці ніг мають два ряди червоних липких пластинок, які розширюються до переду. П'ятий палець має маленький кігтик.
Поширення та екологія Lepidodactylus lugubris широко поширені в прибережних районах Індійського і Тихого океанів, зокрема на Маскаренських островах і Мальдівах, на Шрі-Ланці, в Індії, на Андаманських і Нікобарських островах, в М'янмі, Таїланді, Індокитаї, південному Китаї, на Малайському півострові і Тайвані, на островах південної Японії (Рюкю, Оґасавара), на Філіппінах, в Індонезії, на Новій Гвінеї, на островах архіпелагу Бісмарка і Соломонових островах, на острові Різдва, на північному сході Австралії (Квінсленд), на Фіджі і Новій Каледонії, в Самоа, на Гуамі і островах Товариства, у Піткерні. Крім того, вони були широко інтродуковані в Неотропіках, зокрема в Мексиці, Бразилії, Колумбії, на тихоокеанському узбережжі Центральної Америки, на Галапагоських і Сейшельських островах, на Гаваях, на острові Пасхи та у Новій Зеландії.
L. lugubris живуть в різноманітних природних середовищах, зокрема у вологих рівнинних тропічних лісах, в прибережних і мангрових лісах та в кокосових гаях, а також часто зустрічаються в садах, на плантаціях і поблизу людських поселень. Вони ведуть нічний, деревний, спосіб життя, зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря. Живляться членистоногими, плодами, нектаром, пилком і соком рослин.
Популяція L. lugubris майже повністю складається з самиць, які розмножуються шляхом партеногенезу. Хоча іноді зустрічаються самці цього виду, вони є дуже рідкісними та часто безплідними. Самиці відкладають по 1—2 яйця за раз і приклеюють їх до вертикальної поверхні під корою або в тріщинах серед скель.
Див. також
Примітки
Джерела