О́льга Павлівна Коша́рна ( м. Картали, РРСР, 8 жовтня 1955) — українська хімічна науковиця та експертка у галузі атомної енергетики. Здобула освіту в Московському хіміко-технологічному інституті ім. Менделєєва та звання кандидата хімічних наук у 1985 році. Працювала в різних українських наукових та державних інституціях, спеціалізувалася на питаннях енергетичної безпеки та ядерного регулювання. У 2023 році увійшла до рейтингу Forbes "50 лідерок України" Співзасновниця ГО «Антикризовий експертний ядерний центр України».

Освіта Закінчила Московський хіміко-технологічний інститут ім. Менделєєва в 1978 році (нині — Російський хіміко-технологічний університет ім.)«Чорнобильська аварія уповільнила розвиток атомної енергетики на 20 років»

Вже за 7 років — мінімально можливий строк — у лютому 1985 р. у Москві захистилаНАУКОВА ПЛАНКА НИЖЧЕ ПЛІНТУСА на здобуття звання кандидата хімічних наук.

Трудова діяльність У 1978 році переїхала в Україну.

Працювала у київському ВНДІ «Хімпроект», який займався виробництвом продуктів побутової хімії, а також тари та упаковки для них.

З 1996 року працювала в українському Міністерстві охорони навколишнього середовища, ядерної безпеки та Державному комітеті ядерного регулювання України.

У 2004 році обійняла посаду провідного наукового працівника Інституту стратегічних досліджень у відділені енергетичної безпеки. Працювала радницею тимчасової виконувачки обов'язків міністра енергетики Ольги Буславець.Уранові шахти можуть затопити. Шахтарі проти

У різні роки працювала на різних посадах в державних та недержавних інституціях. Зокрема, головним консультантом відділу енергетичної та ядерної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, головним науковим співробітником Інституту проблем національної безпеки України, директором з питань інформації та зв'язків з громадськістю Асоціації «Український ядерний форум», експертом в ГО «Асоціація територій зон спостереження АЕС України». Була членкинею Громадської ради при Державному агентстві України з управління зоною відчуження (ДАЗВ), радницею тимчасової виконувачки обов'язків міністра енергетики Ольги Буславець.

Ґрунтовно і послідовно критикувала діяльність керівництва "Енергоатома" у часи, коли до нього входив Андрій Деркач та його помічник Олег Бояринцев.

Робота в Міненерго У 2020 році згідно з наказом в.о. міністра енергетики Ольги Буславець увійшла до складу експертної ради Міністерства енергетики УкраїниДодаток 1 до наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України. Також до складу експертної ради увійшли завідувач відділу енергетичної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Суходоля, начальник відділу з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей НЕК «Укренерго» Борис Костюковський; юрист Олександр Трохимець, директор Приватного підприємства «Науково-технічний центр «Псіхєя» Сергій Сапєгін, голова наглядової ради компанії «Київенерго» Іван Плачков.

У цей період Ольга Кошарна як експертка публічно відстоювала бізнес-інтереси Ріната Ахметов як виробника теплової та "зеленої" електроенергії. Виступала за відновлення проєкту «Енергоміст Україна-ЄС» та дотримання «Енергоатомом» норм і правил ядерної та радіаційної безпеки.Ольга Кошарна, експертка з питань енергетики -Атомну генерацію може врятувати «Енергоміст Україна-ЄС», але його «зарубали»

Виступи в ЗМІ

Ольга Кошарна активно виступає в українських та іноземних ЗМІ як експертка з питань атомної енергетики. До 2013 року її коментарі активно публікували профільні російські ЗМІ. У тому числі у 2012 році давала інтерв'ю сайту Atominfo.ru

У 2012 році висловлювала повну підтримку проєкту будівництва заводу з виробництва ядерного палива, будівельний майданчик якого відкривали прем'єр-міністр України Микола Азаров та президент «Росатому» Сергій Кірієнко.

Після того, як у 2014 році президентом НАЕК «Енергоатом» було призначено Юрія Недашковського, Кошарна як директор з комунікацій «Українського ядерного форуму» підтримувала всі його проєкти в медійному просторі. Юрій Недашковський відомий тим, що багато років очолював «Енергоатом» завдяки політичному впливу народного депутата та голови комітету Верховної Ради з питань ПЕК Миколи МартиненкаЯдерне збагачення Миколи Мартиненка, а також просував в українській атомній галузі інтереси російського «Росатома». Зокрема, за його керівництва «Енергоатом» вів переговори щодо будівництва двох реакторів на Хмельницькій АЕС з чеським виробником Skoda JS, що входить до холдингу «Об'єднані машинобудівні заводи», який належить «Газпрому» через російський «Газпромбанк»Мартиненко сприяв російській компанії Skoda JS у виграшах тендерів в Україні за допомогою підставних конкурентів.

Після відставки Недашковського у 2019 році Кошарна стала одним з головних публічних критиків нового керівництва «Енергоатома», а також очільника Держатомрегулювання Олега Корікова.

У період роботи радником Ольги Буславець позиція Ольги Кошарної щодо атомної генерації змінилася на протилежну. Вона виступала за скорочення атомної генерації коштом збільшення генерації на ТЕС та з відновлюваних джерел енергії, адже це відповідало стратегії розвитку компанії ДТЕК. «Зараз виходу іншого немає, аніж скоротити потужності АЕС», «В цій ситуації відключення блоків атомних електростанцій є логічним з точки зору безпеки функціонування об'єднаної енергосистеми»«Атомний вузол»: в Україні розгортається найбільша енергетична криза від початку незалежності — експерти, — заявляла Кошарна.

У березні 2022 року розпочався скандал в українських ЗМІ через публічні звинувачення НАЕК «Енергоатом» на адресу Кошарної в її співпраці з ФСБ з метою розхитування ситуації та підриву довіри до керівництва ядерної галузі та послаблення опору співробітників ЗАЕС«Енергоатом» у соцмережі «Facebook». Врешті у листопаді 2025 у НАЕК «Енергоатом» НАБУ було викрито злочинну організацію діяльністю якої було систематичне отримання неправомірної вигоди від 10% до 15% від вартості контрактів з контрагентами НАЕК «Енергоатом». Одночасно, у зв'язку з цією корупційною схемою, були проведені обшуки у екс-Міністра енергетики та екс-віцепрезидента НАЕК «Енергоатом» Германа Галущенка підозрюваного у зв'язках з відомим агентом Росії, сенатором РФ і членом Комітета Ради Федерації РФ з оборони та безпеки Андрієм Деркачем, який пізніше у грудні 2025 року отримав звання "Герой Росії".

Політична діяльність

У 2012 році балотувалася до Верховної Ради України за списком партії Українська національна асамблея (УНА-УНСО). У виборчому списку йшла за номером 7www.chesno.org. На першому місці списку стояв Юрій-Богдан Шухевич.

Особисте життя

Чоловік — кандидат історичних наук, доцент Дергачов Олександр Петрович, працював заступником директора з  наукової роботи Інституту міжнародних відносин КНУ, завідувачем кафедри міжнародної інформації Інституту міжнародних відносин, завідувачем кафедри політології НаУКМА, провідним науковим співробітником Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, головним редактором журналу “Політична думка”. Мають двох дітей. Син, археолог, учасник російсько-української війни з 2015 року, був поранений у 2022 році, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни». Дочка — кандидат політичних наук. Племінниця Кошарної Тетяна Пітерс володіє галереєю сучасного мистецтва у Генті (Нідерланди)Ольга Кошарна у соцмережі «Facebook».

Примітки