Тетяна Вікторівна Степанова ( 1962, Одеса, УРСР) — радянська та українська балетмейстерка, хореографка, танцюристка, критикиня, есеїстка та історикиня українського танцю.

Життєпис Навчання розпочала у Спеціальній балетній школі Одеси як учениця Клавдії Васіної, учениці відомої російської балерини Горпини Ваганової. Завершила хореографічну освіту в Державному училищі балету і хореографії в Мінську , де була ученицею Віри Швецової. Швецова виступала в Театрі Малі в Санкт-Петербурзі та Великому театрі опери та балету в Ризі. Закінчила художнє керівництво професійними балетними й танцювальними колективами та магістратуру з хореографічного мистецтва в консерваторії ім. Римського-Корсакова в Санкт-Петербурзі, де навчалася у Габріелли Комлєвої, Нікіти Долгушина та Ніколая Боярчикова, видатними танцюристами Маріїнського та Малого театрів у Санкт-Петербурзі. Вона також здобула ступінь магістра виконавських мистецтв в Університеті Короля Хуана Карлоса в Мадриді. Здобула ступінь доктора (PhD) з музикознавства (з відзнакою «Cum Laude») у Мадридському університеті Комплутенсе, захистивши дисертацію на тему «Преромантичний балет у Мадриді (1787-1833)".

Виступала як солістка в Одеському театрі опери та балету та Великому національному театрі опери та балету в Мінську.

З 1985 року є балетмейстеркою, викладає в Одесі, Саратові та Санкт-Петербурзі, Мадриді, Валенсії, Пуертольяно та Луго, а також в Ашії та Нішиномії.

Вона є засновницею та художньою директоркою Інституту танцювальних досліджень і навчання в Мадриді.

Працювала художньою керівницею AIS Ballet Japan в Ашії (Японія), де ставила різні постановки. Вікторія Степанова собливо відома за збереження чистоти та оригінальних хореографічних версій класичної балетної спадщини. Її скорочена версія «Сплячої красуні» (1 година 20 хвилин) виділяється як твір, що вірно зберігає спадщину Маріуса Петіпа, включаючи як збережені етапи, так і доповнення, які він міг би включити. Прем'єра цієї версії відбулася 7 грудня 2008 року в Центрі виконавських мистецтв Хіого (Нішиномія, Японія) під назвою «Сюїта Сплячої красуні». Вона також створила «Баядерку» (2010) (1 год. 33 хв), прем'єра якої відбулася 24 січня 2010 року у Великому залі Центру виконавських мистецтв Хіого.

Зараз керує Інститутом танцювальних досліджень і студій у Мадриді, Іспанія.

Примітки

Посилання