Анастасія Савеліївна Косаре́вська (24 квітня 1918, Старий Орлик — 26 травня 1993, Київ) — українська скульпторка і педагогиня; членкиня Спілки радянських художників України з 1959 року. Дружина архітектора Івана Косаревського, мати живописця Костянтина Косаревського.

Біографія Народилася 24 квітня 1918 року в селі Старому Орлику (нині село Придніпрянське Полтавського району Полтавської області, Україна). Протягом 1938—1940 років працювала в Управлінні Південно-Донецької залізниці. 1951 року закінчила Київський художній інститут, де навчалася у Михайла Лисенка, Льва Муравіна.

Упродовж 1951—1973 викладала скульптуру в Київській художній школі. Мешкала в Києві в будинку на вулиці Димитрова, № 6, квартира № 48.

Померла у Києві 26 травня 1993 року.

Творчість Працювала в галузях станкової, монументальної та декоративної скульптури, медальєрного мистецтва, кераміки. Серед робіт:

скульптура барельєф Миколи Гоголя (1953); «За владу рад» (1954, Білоцерківський краєзнавчий музей); «У ланці Героя Соціалістичної Праці Ганни Кошової» (1955—1956); «Ганна Ко­­шова» (1956); «Учителька» (1960); «А ти, моя Україно, безталанна вдово!..» (1961); «На діяльність Тараса Шевченка» (1961); «Така її доля (Моя мати)» (1964); «Бетонниця» (1967). кераміка «Вітаю хлібом»; «Збирання винограду»; «Кобзар»; «Бандуристка»; «Вчителька»; «Вишивальниця»; «Замріяна»; «Подружки» (1973); «Пісня про кохання» (1984); «Мамай» (1985). </div> Створила серію декоративних тарелей «Бережи природу» (1979); авторка медалі «Євген Адамцевич» (1984).

Брала участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1952 року.

Література Косаревська Анастасія Савеліївна // ;