Граф Дмитро Павлович Капніст (, Полтава, Російська імперія — , Париж, Франція) — дворянин Російської імперії. Депутат Державної думи Російської імперії від Полтавської губернії.
Життєпис Народився 17 червня 1879 року в Полтаві. Батько, Павло Олексійович, був чиновником та походив із роду Капністів (онук поета Василя Капніста, син декабриста Олексія Капніста); мати, Емілія Олексіївна Лопухіна, була дочкою московського чиновника .
1903 року закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету.
У 1907—1908 роках служив товаришем прокурора Тамбовського окружного суду.
1910 року обраний предводителем дворянства Золотоніського повіту Полтавської губернії. Посаду обіймав до розпаду Російської імперії в 1917 році. Володів 200 десятинами землі.
1912 року обраний членом Державної думи Російської імперії . Увійшов до фракції октябристів, а після її розколу — земців-октябристів. У 1915—1916 роках очолював Комісію із запитів. Під час розгляду питання щодо заборони відзначення 100-річчя з дня народження Тараса Шевченка виступав проти заборони.
Під час Російської революції 14 березня 1917 року Тимчасовий комітет Державної думи призначив Дмитра Капніста комісаром у Міністерстві внутрішніх справ. 20 березня призначений комісаром Тимчасового уряду з питань друку, наступного дня — головою Особливої комісії з ліквідації Головного управління у справах друку. Під керівництвом Дмитра Капніста було розроблено проєкти реорганізації Петроградського телеграфного агентства, законів «Про друк» та «Про установи у справах друку». З квітня — помічник головноуповноваженого Південного району Російського товариства Червоного Хреста. Під час Корніловського заколоту в серпні 1917 року був членом .
Після жовтневого перевороту емігрував до Франції. Помер у Парижі, у клініці Вільжюїф, 6 липня 1926 року. Похований за два дні на цвинтарі Вілетт.
Родина Одружився із Ольгою Федорівною Бантиш (1896—1943). У сім'ї народився син Олексій (, Петроград — , Париж).
Примітки
Джерела