Зізда Володимир Іванович ( 23 лютого 1924, село Касперівка, Херсонська область, УРСР — 2004, Миколаїв, Україна) — радянський і український живописець, скульптор, художник театру, один з лідерів Миколаївського товариства художників, а згодом один з засновників Миколаївської обласної організації Національної спілки художників України.
Життєпис Народився 23 лютого 1924 року у селі Касперівка (нині – село Кізомис) Херсонської області.
Спеціальної художньої освіти не отримав, протягом 1967–1973 років працював в ізостудії Чорноморського суднобудівного заводу.
Довгий час був одним з лідерів Миколаївського товариства художників 1960-х років, яке згодом трансформувалося в Миколаївську обласну організацію Національної спілки художників України, активну участь у створенні якої разом з Анатолієм Завгороднім приймав і сам Володимир Зізда.
Брав участь, як художник, у створенні меморіального комплексу воїнам-визволителям Миколаєва, відкритого у 1967 році.
Разом з іншими художниками брав участь у створенні художнього комбінату в Миколаєві у 1976 році.
Творчість Учасник виставок від 1951 року. У 1962 році відбулася перша персональна виставка у Миколаєві.
Вибрані роботи
Живопис
«Подвиг» (1947); «У весь голос», «Портрет В. Шлепєнкова» (обидва – 1952); «Художник М. Дольник» (1956); «Розправа» (1957); «Панорама м. Миколаїв», «В. Маяковський» (обидва – 1958); «Ранок» (1960); «В. Ленін у Розливі», «Найстаріші учасники художньої самодіяльності (груповий портрет)» (обидва – 1961); «Ланкова О. Мамалига» (1966–1967); «Ти, коник вороний...» (1975–1977).
Скульптура
«В. І. Ленін» (тонований гипс, 1958); «Бетховен» (тонований гипс, 1960); «Співак (пісня)» (тонований гипс, 1963); «Юність (мідь, карбування, 1968); оформлення вистави «Характери» (за оповіданням В. Шукшина, Миколаївський обласний драматичний театр, 1975).
Примітки