Ганс фон Гельмс (; 25 травня 1899, Гамбург-Більштед — 13 грудня 1980, Бернрід) — німецький політик, доктор філософії, групенфюрер СА.

Біографія Ганс фон Гельмс отримав атестат зрілості в 1917 році в Гамбурзі, після чого записався добровольцем в армію. Учасник Першої світової війни. Після війни вивчав фізику та математику в Гамбурзі, Берліні і Геттінгені. В 1922 році захистив докторську дисертацію в Геттінгенському університеті. В тому ж році вступив в НСДАП і СА. В 1923/30 роках — науковий співробітник в галузі гірничодобувної промисловості. В 1925 році повторно вступив в НСДАП, проте в грудні того ж року був виключений. В квітні 1930 року втретє вступив в партію. В 1930/33 роках — науковий помічник в Імперському патентному відомстві.

Після приходу до влади нацистів Гельмс вступив на роботу особистим референтом управління поліції в Імперське та Прусське міністерства внутрішніх справ. Гельмс вступив у конфлікт із статс-секретарем Людвігом Грауертом, написав на нього скаргу до вищого партійного суду. У відповідь Гельмс був переведений з пониженням на посаду в Альтону. Він не погодився з переведенням і з цього моменту вступив у непримиренну боротьбу з чиновництвом міністерства внутрішніх справ. В серпні 1934 року Гельмса запідозрили в тому, що він є агентом командування СА, і за розпорядженням Германа Герінга звільнили з міністерства внутрішніх справ і з партії. 1 лютого 1935 року був прийнятий на роботу в штаб заступника фюрера Рудольфа Гесса на посаду діловода з питань державної служби. З 29 березня 1936 по 1945 рік — депутат рейхстагу.

З вересня 1939 року — голова уряду Лінца при рейхсштатгальтері Верхньої Австрії. В 1940 очолив військове управління Південно-Західної Франції. В 1941 році повернувся в міністерство внутрішніх справ і очолив відділ кадрів. З вересня 1942 року — член Народної судової палати. З листопада 1944 по червень 1945 року очолював уряд Мюнстера.

В грудні 1945 року заарештований, утримувався в таборі для інтернованих №7 в Гемері. З 1952 року отримував пенсію старшого урядового радника. В 1956/58 роках судився з урядом Нижньої Саксонії за збереження своїх звань.

Звання

Урядовий радник (1933) Старший урядовий радник (1 березня 1934) Рейхсамтсляйтер НСДАП (1935) Міністерський радник (1937) Міністерський директор (1941) Групенфюрер СА (1942)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни з мечами Золотий партійний знак НСДАП Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі, сріблі та золоті (25 років) Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами

Література

Dieter Rebentisch. Führerstaat und Verwaltung im Zweiten Weltkrieg: Verfassungsentwicklung und Verwaltungspolitik 1939–1945. — Stuttgart: Franz Steiner Verlag Wiesbaden GmbH, 1989. — ISBN 3-515-05141-4. Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. 2. Auflage. Fischer Taschenbuch Verlag, Frankfurt am Main 2007, ISBN 978-3-596-16048-8. Joachim Lilla u.a. (Bearb.): Statisten in Uniform. Die Mitglieder des Reichstags 1933—1945. Ein biographisches Handbuch, Düsseldorf 2004, S. 224 f.

Посилання

Нагороди Гельмса.

Примітки