Prosthennops — рід вимерлих пекарі, що жили в Північній і Центральній Америці між середнім міоценом і нижнім пліоценом (близько 15-5 мільйонів років тому).
Опис Ця тварина була дуже схожа на сучасних пекарі як зовнішнім виглядом, так і розміром. Простеннопс мав висоту в плечах близько 76 см. Особини в північній частині ареалу були більші, ніж у південній частині Центральної Америки.
Prosthennops мав міцний череп із вдавленою та витягнутою мордою (але меншою мірою, ніж інші вимерлі пекарі, такі як Mylohyus). Скулові/виличні кістки були великими, як у африканських бородавочників, розвиваючись збоку у вигляді масивних горбків. Передщелепні кістки були добре розвинені і мали лише дві пари різців, з яких друга пара часто була рудиментарною. Ікла були спрямовані вниз, а не вперед, як у сучасних кабанів. Високорозвинені ікла мали еліптичний поперечний переріз. Молярізація премолярів була вже дуже розвиненою: другий і третій премоляри були короткими, з майже круглим контуром. Моляри мали низькі коронки (брахідонти), вкриті товстим шаром емалі і з дуже простими горбками.
Таксономія Рід Prosthennops був заснований Метью і Гідлі в 1904 році; типовий вид, Prosthennops serus, був раніше описаний Едвардом Дрінкером Копом як Dicotyles serus. Ряд видів віднесені до роду Prosthennops на більшій частині західної частини США (але також в Алабамі та Мексиці). Деякі з цих видів, такі як P. niobrarensis і P. xiphodonticus, явно є більш похідними, ніж інші, і справді нагадують сучасних тайассуїдів; тому їх не можна віднести до роду Prosthennops. Дональд Протеро стверджує, що рід історично був сміттєвим таксоном.
Prosthennops містить такі види: Prosthennops condoni Prosthennops haroldcooki Prosthennops kernensis Prosthennops niobrarensis Prosthennops rex Prosthennops serus Prosthennops xiphodonticus Prosthennops ziegleri
Примітки
Література E. D. Cope. 1877. Descriptions of New Vertebrata from the Upper Tertiary Formations of the West. Proceedings of the American Philosophical Society 17:219-231 J.W. Gidley. On Two Species of Platygonus from the Pliocene of Texas. Bulletin of the American Museum of Natural History, Vol. XIX, July 24, 1903, pp. 477-481. W. D. Matthew and J.W. Gidley. 1904. New or little known mammals from the Miocene of South Dakota: American Museum expedition of 1903. Bulletin of the American Museum of Natural History 20(22):241-268 H. F. Osborn. 1922. Hesperopithecus, the first anthropoid primate found in America. American Museum Novitates 37:1-5 E. H. Barbour. 1925. Prosthennops xiphodonticus, sp. nov. a new fossil peccary from Nebraska. Bulletin of the Nebraska State Museum 1(3):25-32 E. H. Colbert. 1935. A New Fossil Peccary, Prosthennops niobrarensis, From Brown County, Nebraska. Bulletin of the Nebraska State Museum 1(44):419-430 D. B. Wright. 1998. Tayassuidae. In C. M. Janis, K. M. Scott, and L. L. Jacobs (eds.), Evolution of Tertiary mammals of North America 389-401