Чорношку́р Васи́ль Андрі́йович (19 лютого 1946, Запоріжжя — 25 січня 2025, Київ) — радянський і український актор театру і кіно, диктор на Українському радіо. Народний артист України (2001).

Життєпис Закінчив у 1968 році Київський державний інститут театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого. Того ж року став актором Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша, де відпрацював 42 роки свого життя й виконав понад 200 ролей. Вийшов на пенсію 2010 року.

Одночасно був професором Херсонського державного педагогічного університету.

Переїхав до Києва. Знімався у фільмах та серіалах.

Працював радіоведучим на українському Радіо Культура (UR-3). Відомий як дід Василь у радіопрограмі Вечірня колисанка.

Помер 25 січня 2025 року у Києвіhttps://glavcom.ua/country/culture/pomer-vidomij-aktor-teatru-i-kino-vasil-chornoshkur-1042103.htmlhttps://tsn.ua/glamur/pomer-vidomiy-aktor-teatru-i-kino-vasil-chornoshkur-2752341.html.

Деякі театральні роботи Король Фердинанд — «Флаг адмірала» Пасюкевич — «Дума про любов» Маляр — «Дикий Ангел» Кирдяга — «Тарас Бульба» Лещ — «Останні» (1987) Гнат — «Назар Стодоля» (1997) Кайдаш — «Кайдашева сім'я» (1998) Граф — «Весілля Фігаро» (1999) Городнічий — «Ревізор» (2003) Шпак — «Шельменко-денщик» (2004) Батько — «Страшна помста» (2009) Линяєв — «Вовки та вівці» (2007) Безбородько — «Фаворит. Князь Потьомкін Таврійський» (2008) Клавдій — «Гамлет» (2010) Ксанф — «Езоп» Сусід — «Дуже проста історія» Читець — радіовистава «Лишатись (не) можна…» (2022)

Фільмографія

Фільми 2013 — «Це я» — батько

Серіали 2014 — «Вітер в обличчя» — водій автобуса 2016—2017 — «Вікно життя» — педіатр 2017—2018 — «Лікар Ковальчук» — Сороник 2018 — «Опер за викликом» — вахтер 2019 — «Кріпосна» — Іван 2019 — «Чуже життя» 2019 — «Садівниця» — сусід 2020 — «Карпатський рейнджер» 2020 — «Спіймати Кайдаша» 2020 — «Мій любий знайда» — вахтер 2020 — «Останній день війни» — лісник 2020 — «Сага» — сторож 2020 — «Мавки» — Валентин Никифорович Щербак 2021 — «Врятувати Віру» — Кузьмич 2021 — «Провінціал» — рибалка

Нагороди та визнання Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2 червня 1999) — за значний особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, високий професіоналізм та плідну громадську діяльність Народний артист України (23 березня 2001) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, високий професіоналізм

Примітки

Посилання Біографія Чорношкура Василя Андрійовича на українському радіо