Електро́нна по́шта або е-пошта (, або email, скорочення від electronic mail) — спосіб обміну цифровими повідомленнями між людьми з використанням цифрових пристроїв, як-от комп'ютери, планшети та смартфони, що робить можливим пересилання даних будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відеофайли, архіви, програми).
Призначення та можливості е-пошти Електронна пошта — звичний сервіс відкладеного зчитування (offline). Після відправлення повідомлення, здебільшого, у вигляді звичайного тексту, адресат отримує його на власний комп'ютер за деякий час, і знайомиться з дописом, коли йому буде зручно.
Електронна пошта схожа на звичну пошту. Звичайний лист складається із конверта, на якому зазначена адреса отримувача і стоять штампи поштових відділень шляху слідування, та вмісту — власне листа. Електронний лист складається із заголовків, які містять службові відомості (про автора листа, отримувача, шлях проходження листа), які слугують, умовно кажучи, конвертом, та власне вміст самого листа. За подобою зі звичайним листом, відповідним способом можна внести в електронний лист вкладення якого-небудь іншого роду, наприклад, фотографію, смайл, тощо. Як і у звичайному листі можна поставити власний підпис. Звичайний лист може не дійти до адресата або потрапити із запізненням, — так само і електронний лист. Звичайний паперовий лист доволі дешевий, а електронна пошта — найдешевший вид зв'язку.
Отже, електронна пошта повторює переваги (простоту, дешевизну, можливість пересилання нетекстових даних, можливість підписати і зашифрувати лист) та вади (непевний час пересилки, ймовірність доступу для третіх осіб під час пересилання, неінтерактивність) звичайної пошти. Проте у них є і суттєві відмінності. Вартість пересилки звичайної пошти значною мірою залежить від того, куди вона повинна бути доставлена, її розміру та типу. У електронної пошти такої залежності або немає, або вона досить невідчутна. Електронний лист можна шифрувати та підписувати надійніше та зручніше, ніж лист на папері — для останнього, власне, взагалі не існує загальноприйнятих засобів шифрування. Швидкість доправлення електронних листів набагато вища, ніж паперових, та потріний час проходження незрівнянно менший. Загалом, залежно від розміру листа та швидкості каналу зв'язку, доставлення електронного листа триває в середньому, від кількох секунд до кількох хвилин. Щоправда, можуть бути затримки через збої в поштових серверах.
Дослідження 2019 року компанії Twilio показує, що більшість користувачів для отримання звітів або повідомлень надають перевагу електронній пошті чи текстовим статтям, а не соцмережам та мобільним додаткам.
Принцип дії Електронна пошта, або, як її ще називають, E-mail (від англ. electronic — електронна, mail — пошта) — служба Інтернет для передавання текстових повідомлень та прикріплених до них файлів у вигляді листів. Електронна пошта є однією з найбільш використовуваних. Її схожість на звичайну пошту полягає в тому, що обидві передають повідомлення. Основною перевагою електронної пошти є її швидкість: електронний лист потрапляє в «поштову скриньку» адресата одразу ж після відправлення і зберігається там до прочитання. Відмінність між звичайною та електронною поштою ще полягає в тому, що електронні листи і будь-які додатки до них — розбиваються на дрібні шматочки, названі пакетами, які дістаються до одержувача незалежно один від одного. Стосовно звичайної пошти це означало б, що кожен лист розбирається по сторінках, які потім відправляються окремо поодинці і на ту ж адресу. Дорогою, пакети передаються від сервера до сервера доти, поки вони не потрапляють до кінцевого одержувача. Оскільки різні пакети даних дістаються до адресата різними шляхами, вони можуть потрапити до нього в неправильному порядку. Але, щойно всі пакети прибудуть, з них збирається первинне повідомлення. Звичайно, весь цей складний процес, який ми так довго описували, триває менше хвилини, навіть якщо адресати перебувають на різних кінцях планети.
Цінною перевагою електронної пошти порівняно зі звичайною, є можливість розсилання одного повідомлення за багатьма адресами відразу; все, що потрібно для цього зробити, — це перерахувати всіх ваших адресатів у відповідному полі E-mail програми. Це знайшло відображення ще в одній з важливих можливостей електронної пошти — списках розсилання (). Вони полегшують листування з іншими користувачами Internet, які мають спільні зацікавлення.
Повідомлення, відправлене на поштовий сервер, буде розіслане всім, хто підписався на цей список розсилки, тобто його отримають одразу тисячі користувачів. Підписатися на такі списки може кожний, хто має поштову адресу в інтернеті.
Відстеження прочитання Протокол SMTP має обмежені спроможності для відстеження прочитання переданого повідомлення, а також не має можливості для перевірки того, чи лист було переглянуто отримувачем.
Якщо поштовий сервер повідомляє про помилку доставлення, це свідчить про те, що повідомлення не було отримане адресатом. Щоби виправити це, Робоча група з Інтернет-інженерії розробила систему сповіщень про стан доправлення та помилки, але цей засосунок не є придатним для всіх випадків.
Деякі з провайдерів електронної пошти, навмисно не надають звіти про ненадання (NDR) та звіти про отримання повідомлень для боротьби зі спамерами:
Звіти про доставлення можна використовувати для перевірки існування адреси, і якщо адреса існує, спамер отримує звіт про це; Якщо спамер використовує електронну адресу підробленого відправника (підробка електронної пошти), то на справжню адресу електронної пошти, яку було використано, можуть бути надіслані десятки тисяч звітів про недійсні адреси електронної пошти, які спамер, можливо, намагався надіслати електронною поштою.
Для отримання звіту про прочитання, може використовуватись нагляд за переходами по унікальних посиланнях або додавання відповідних зображень для тіла листа. Так, маючи особливу адресу URL для посилання або віддаленого зображення, поштовий сервіс може стежити за тим, чи відкрив отримувач посилання або чи було завантажено зображення, і в такий спосіб отримати звіт про прочитання повідомлення. Перешкодити цьому може вимкнене завантаження віддалених зображень. Ця функція працює за замовчуванням, наприклад, у службі Gmail.
За відсутності стандартних методів, було створено різні системи, засновані на використанні кодів вебпомилок. Однак, вони працюють лише з клієнтами електронної пошти, які підтримують формат HTML. Більшість сучасних поштових клієнтів за замовчуванням не показують «вебвміст» (як-от зображення).
Безпека
Фішинг
Фішинг — шахрайство для виманювання у користувачів особистих даних. Шахраї змушують користувачів розкривати приховані дані. Один із способів — надсилання електронних листів із пропозиціями підтвердити реєстрацію облікового запису з посиланнями на сайт, зовнішній вигляд якого повністю відтворює вигляд відомих ресурсів.
Шахраї використовують електронну пошту, намагаючись вкрасти паролі, номери банківських рахунків або інші приватні дані. За даними інтернет-центру розгляду скарг ФБР, в США 2019 року об'єм втрат від фішингу склав 57 млн $.
Спам
Спам — кількісне розсилання відправлень рекламного чи іншого змісту користувачам, які не висловили бажання її одержувати. Передусім термін «спам» стосується рекламних електронних листів.
2020 року, щодня в інтернеті надсилалось 14,5 млрд спам-листів, що становить 45 % всіх відправлених електронних листів. Попри розробку спам-фільтрів для боротьби зі спамом, ця проблема досі не є вирішеною.
Будова електронної адреси
Адреса містить ім'я комп'ютера та ім'я певного користувача цього комп'ютера, якому спрямоване повідомлення.
Електронні скриньки розміщуються на особливих комп'ютерах — поштових серверах. Для кожної скриньки на поштовому сервері відводиться окреме місце. На одному поштовому сервері не може бути двох скриньок з однаковими назвами.
Електронна адреса складається з двох частин, розділених знаком @ (читається «ет»). Наприклад:
Name — ім'я скриньки, example.com — доменне ім'я поштового сервера, на якому знаходиться ця скринька. Повідомлення, що надіслані за цією адресою, будуть передані на комп'ютер з іменем example.com користувачу на ім'я Name (малі та великі літери не розрізняються).
Щоб отримати власну скриньку, існує два способи: 1) більшість провайдерів при приєднанні користувача до Інтернету, надає йому поштову скриньку на своєму сервері; 2) в Інтернет існує величезна кількість безкоштовних поштових серверів, на яких можна створити потрібну кількість скриньок. Перший спосіб зручний швидкістю отримання пошти, оскільки ви напряму з'єднані з комп'ютером провайдера. Другий варіант зручний для доступу до скриньки з різних комп'ютерів: перебуваючи в іншому місті чи, навіть, країні, ви можете зайти на сайт цього поштового сервера, переглянути пошту та відправити відповіді.
Спосіб дії На діаграмі показано звичайну послідовність подій, що відбуваються, коли Аліса відправляє листа з допомогою поштової програми (MUA). Вона вводить e-mail адресата та натискає кнопку «відправити».
Її поштовий клієнт перетворює повідомлення в спеціальний формат та відправляє протоколом SMTP на місцевий сервер обміну пошти (MTA), в цьому разі smtp.a.org, її інтернет-провайдера. Сервер обміну пошти отримує адресу призначення з даних протоколу SMTP (а не з шапки листа), в цьому випадку це [email protected]. Адреса скрині для отримання електронних листів це рядок localpart@exampledomain. Фрагмент перед знаком @ називають локальною частиною адреси, і зазвичай, вона збігається з іменем користувача отримувача, а продовження після знаку @ називають доменним іменем. Сервер передавання листів використовує доменне ім'я для визначення повного доменного імені сервера обміну листами в доменній системі імен (DNS) DNS-сервер домену b.org, ns.b.org, надсилає у відповідь МХ-записи, в яких перелічено сервери обміну пошти цього домену, в цьому разі mx.b.org, сервер інтернет-провайдера Боба. smtp.a.org надсилає лист mx.b.org по протоколу SMTP, який кладе його в скриню користувача bob. Боб натискає кнопку «отримати повідомлення» в поштовому клієнті, який отримує листи з сервера по протоколу Post Office Protocol (POP3).
Структура електронного листа При передаванні за протоколом SMTP електронний лист складається з таких частин: Даних SMTP-конверта, отриманих сервером. Частина цих даних може бути відсутньою у повідомленні. Так, наприклад, у RCPT TO (envelope to) міститься список одержувачів листа, водночас у самому листі, адресат може бути не вказаний. Ці відомості передаються за межі сервера лише у рамках протоколу SMTP, і зміна протоколу при надсиланні пошти (наприклад, на вузлі-одержувачі під час внутрішньої маршрутизації) може призводити до втрати цієї інформації. У більшості випадків ця інформація є недоступною кінцевому адресату, який використовує не-SMTP протоколи (POP3, IMAP) для доступу до поштової скриньки. Для можливості керувати працездатністю системи, ці відомості зазвичай, зберігаються в журналах поштових серверів. Повідомлення (у термінології протоколу SMTP — 'DATA'), яке, своєю чергою, складається з двох частин, розділених порожнім рядком: Заголовку () листа. У заголовку вказується службова інформація та відмітки поштових серверів, крізь які пройшов лист, позначки про першочерговість, вказівки на адресу й ім'я відправника й одержувача листа, тема листа й інші відомості. Тіла () листа. У тілі листа поміщається власне повідомлення листа.
Дані SMTP-конверта Дані SMTP-конверта містять параметри, що задаються однойменними командами: Параметр HELO/EHLO — містить ім'я () відправного вузла, або адресу-літерал відправного вузла.